Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
10 років на насіннєвому ринку України: від старту компанії Євросем до великої наукової роботи
Вже 10 років працює на українському ринку насіння компанія «Євросем», вітчизняний виробник посівного матеріалу повного циклу. Якось у нас ще й досі прийнято вважати, що «зарубіжне» завжди краще за «вітчизняне». За кордоном і фахівці кращі, і заводи новіші, і трава більш зелена. Частково таке упередження «виросло» з вже далеких радянських років, коли було неабияким щастям придбати хоч щось «імпортне», а частково воно росте з дещо скептичного ставлення до української науки в цілому і до аграрної науки зокрема.
Проте «Євросем» успішно бореться зі стереотипами, причому робить це виключно власною працею та її результатами: практично від дня заснування компанія веде власну наукову та дослідницьку діяльність, проводить навчання для дистриб’юторів та фермерів. І звісно, вирощує насіння кукурудзи та соняшнику селекції Інституту Рільництва та Овочівництва NS SEME (Сербія, м. Нові Сад) та є його офіційним партнером у науковій діяльності.
Саме про наукову діяльність, роботу з насінництва та роботу з господарствами, що купують насіння, ми і поспілкувались з командою «Євросем». Адже обличчя будь-якої компанії — то її співробітники.
Олександр Корецький: Іноді випадковості можуть привести до гарного результату
Як розповів Олександр Корецький — керівник агрономічного сервісу компанії Євросем та науково-дослідної платформи «Поле Знань», працювати в компанію він прийшов у 2015 році, і практично одразу почав займатися саме науковою діяльністю.
«Коли я починав працювати, компанія була, звичайно, виробничою, починала виробляти соняшник та кукурудзу. Але ми почали працювати над вдосконаленням технологічних карт з виробництва соняшника і кукурудзи. Ми хотіли мати модель якісної і високопродуктивної технологічної карти вирощування цих культур. Щоб у виробництві можна було отримувати вищий врожай посівного матеріалу і, відповідно, щоб з цього матеріалу потім отримували якісні високоврожайні товарні посіви. Тобто все починалося із технологічних карт, пізніше ми поступово переходили до певних невеличких експериментів у кліматичній камері на стійкість до препаратів ЄвроЛайтнінг, Експрес. Досліджували певні проблемні питання стійкості», — згадує він.
Вже в 2016 році Олександр Корецький очолив напрямок демонстраційних полігонів і в цьому ж році було створено науково-дослідну платформу «Поле знань».
«Це проєкт, в якому спочатку був наш особистий інтерес, оскільки ми мали багато питань до самих себе щодо стійкості до тих чи інших препаратів, чи всі гібриди стійкі і до яких саме норм, і хотіли дати на них обгрунтовану відповідь. Так ми перейшли до практичних досліджень і вже в 2017 році мали два закладені експериментальні полігони у Полтавській та Київській областях», — каже Олександр Корецький.
Читати по темі: Випробування гібридів у Полі Знань — 5 цікавих експериментів із соняшником і кукурудзою
В 2017 році до досліджень технологій вирощування кукурудзи та соняшнику додалися також дослідження із нішевими культурами. На дослідних полігонах розмістили посіви нуту, сочевиці та кіноа, зібрали всю інформацію по цих культурах та цікаві наробки і почали експериментувати. А у 2018 році до експериментів з живленням, системами захисту, нормами та термінами висіву культур додалося вивчення вовчка соняшникового:
- Вивчення географічно – расової належності та різноманітності популяції вовчку в Україні;
- Визначення різновидів та популяцій рослин роду Helianthus, що є донорами генів стійкості до локальних рас вовчка на 5 полігонах, по 300 донорів стійкості на кожному;
- Дослідження методів та шляхів розповсюдження насіння вовчка;
- Пошук методів боротьби та стримування розповсюдження паразита по території України;
- Лабораторні та тепличні дослідження фахівцями «Поля Знань», вивчення стимуляторів пророщування та маркерів стійкості.
«Це були масштабні дослідження, ми щороку збільшували кількість гібридів, з якими проводили експерименти, оцінювали їхню стійкість до вовчку. Були гібриди, які взагалі не пошкоджувались вовчком, і ми на них найбільше звертали увагу. Були і гібриди, які уражувались надзвичайно сильно і не давали в результаті жодного врожаю. Цікаво, що були і гібриди, які позиціонувалися з найвищим рівнем стійкості, це були європейські зразки, які нам постачалися для оцінки, вони були зашифровані, але позиціонувалися як максимально стійкі, в наших умовах уражувались вовчком», — розповідає Олександр Корецький.
Паралельно з цим йшли дослідження застосування морфрегуляторів, впливу зміни площі живлення, термінів сівби, густоти посівів, міжрядь, тощо. Продовжились експерименти і після повномасштабного вторгнення, хоча від одного дослідного полігону довелося відмовитись, оскільки він опинився в окупованій зоні.
Як каже Олександр Корецький, наукова діяльність проводиться і з наукового інтересу, і задля допомоги аграріям, при цьому не має на меті популяризацію та просування конкретних продуктів.
«Коли у аграрія виникає певна проблема чи якесь питання, він заощаджує дуже багато часу, якщо знає, до кого звернутися. Адже, якщо в нас є відповідь на це питання, ми можемо надати її одразу. А за роки роботи ми накопичили величезні масиви даних. Дуже часто до нас звертаються саме з тими стандартними питаннями, з якими ми вже працювали раніше. Або шукають шляхи виправити помилку. Причому більшість помилок роблять випадково. Наприклад, банальна випадковість, коли є два протилежні за генетикою гібриди і аграрій сплутав поля, вносячи гербіцид. Ми вже в цих ситуаціях знаємо, як діяти, і швидко надаємо відповідь. Інколи такі випадковості можуть привести і до гарного результату. Це трапляється рідше, проте також буває», — підсумував керівник агрономічного сервісу.
Сергій Вакуленко: Польові виклики цікавіші за сплановані експерименти
Головний агроном «Євросем» Сергій Вакуленко працює в компанії практично від дня її заснування. Його сфера відповідальності — ділянки гібридизації, контроль якості вирощування гібридів від сівби до збирання, а також контроль якості доробки насіння на насіннєвому заводі. В компанії «Євросем» цей етап також обов’язково контролюють агрономи.
«Останнім часом робота з виробництва якісного насіння ускладнилася, частково через війну, а частково через зміни клімату. Потрібно обирати більш безпечні регіони для виробництва, а отже і конкуренція за ділянки гібридизації в цих регіонах посилюється. Окрім того збільшуються посіви товарного соняшнику, а це створює додаткові проблеми та додає роботи при створенні ізоляції між ділянками гібридизації та товарними посівами», — поділився Сергій Вакуленко.
Він називає 4 головні аспекти вирощування якісного продуктивного насіння:
- Знайти гарну ділянку гібридизації;
- Максимально якісно провести сівбу;
- Знайти достатню кількість працівників на фертильні та видові прополки;
- Знайти та вчасно виставити на ділянки вулики із бджолами для гарного запилення.
Саме від запилення залежить урожайність ділянки гібридизації, каже головний агроном.
«Будь-яка помилка може призвести до втрат врожайності. Тому ми створили систему контролю якості, яка б виключала помилки. Маємо також власні технологічні рішення, перевірені досвідом, напрацьовані практикою. Їх і намагаємось дотримуватись. Ризики є завжди, погодні умови, наприклад, на які ми не можемо впливати. Але, дотримуючись технології, можна суттєво знизити ці ризики. Простіше кажучи, ми з нашою командою агрономів працюємо так, щоб контролювати процеси на всіх етапах виробництва, що дозволяє мінімізувати помилки. Ось, наприклад, цього року ми отримали рекордний врожай на всіх ділянках, і у фізичній вазі, і у заліку. Дуже приємно, що змогли зробити своїй компанії такий подарунок до ювілею», — зауважив Сергій Вакуленко.
Він додає, що у науковій роботі, в тому ж проєкті «Поле Знань», агрономи, що займаються ділянками гібридизації, участь здебільшого не приймають. Каже, що вистачає експериментів та викликів і у власній «сфері відповідальності».
«Ми повинні реагувати на виклики, які маємо тут і зараз, вирішувати проблеми, що можуть виникнути на наших ділянках (щось не спрацювало, заморозки, буревій, тощо). І це іноді більш цікаво, ніж будь-які сплановані експерименти. Польові «сюрпризи» додають не лише досвіду, а й впевненості у собі, у власних силах. Звісно, за основу своєї роботи ми беремо напрацювання з «Поля Знань», які гібриди сіяти та які препарати використовувати в технології вирощування, проте часто приймаємо власні рішення і я, як керівник, несу власну відповідальність за них», — пояснює головний агроном.
І додає, що радить аграріям не боятись купувати вітчизняне насіння, спілкуватись з вітчизняним виробником.
«Я пишаюсь тим насінням, яке вирощую. І можу сказати, що ми завжди готові запропонувати аграріям щось нове та корисне», — підсумував Сергій Вакуленко.
Андрій Маховий: Головне — зрозуміти, де в агрономії досягається найкраща економіка
Андрій Маховий, регіональний менеджер компанії та фахівець з агрономічного сервісу, працює у Полтавській, Харківській та Сумській областях. Про проблеми, сподівання та вимоги аграріїв до насіннєвого матеріалу знає «зсередини». Адже поєднує роботу в «Євросем» і ведення власного одноосібного господарства.
«Є своя земля, техніка, займаюсь рослинництвом. Відповідно, маю фермерський досвід, який застосовую у тому числі і в консультаціях клієнтам компанії. На сьогодні головною проблемою фермерів є те, що через війну в них поменшало робочих рук, тому тривалість виконання польових робіт збільшується, а якість часто знижується. Тож бувають і такі моменти, коли не вдалося вчасно та якісно провести сівбу, отримали нерівномірні сходи, і звертаються до виробника насіння: можливо, ви продали нам насіння неналежної якості? Звісно, їду на поле, проводимо огляд, консультації, шукаємо, в чому насправді проблема та як її вирішувати. Тут часто допомагає саме мій фермерський досвід», — розповідає він.
На своїх полях, каже Андрій Маховий, сіє насіння від «Євросем», а процес вирощування та його результати демонструє всім бажаючим.
«Головними перевагами нашого насіння я вважаю збалансовані ціна та якість, а також пристосованість гібридів до тих чи інших умов вирощування, стійкість до хвороб та посухи. Я отримую гарні результати для Полтавщини. Це 3 т/га соняшника, причому це стабільна урожайність навіть у посушливі чи надмірно дощові роки. Тобто я рекомендую людям те, що перевірив особисто», — зазначив фахівець з агрономічного сервісу.
Читати по темі: Стресостійкість в жорстких експериментах — особливості соняшника Авалон
Звісно, часу для поєднання двох видів діяльності витрачається багато, проте в компанії ставляться з розумінням до того, що пан Андрій займається власною справою. Головне, зазначає він, що є можливість для розвитку.
«Коли ти маєш можливість для особистого росту і розвитку, це дозволяє краще вкладатися в роботу і часом, і зусиллями. Головне, я вважаю, зрозуміти, де в агрономії можна досягти найкращих економічних показників. Це я кажу і як регіональний менеджер, і як фермер», — додає Андрій Маховий.
Сергій Бухтик: Є мінус в тому, що ми виробнича компанія
В компанії «Євросем» Сергій Бухтик, регіональний менеджер у Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях, працює з 2017 року. Його регіон з початком повномасштабного вторгнення став найбільш «проблемним», адже частина територій опинилась в окупації, частина знаходиться у прифронтових зонах.
«Я сам мешкаю в Запоріжжі, і дуже прикро, що наразі у місцевих фермерів склалася така ситуація, коли десь 75% області окуповано, а на інших землях люди просто не знають, чи варто щось сіяти, і чи буде кому збирати вже посіяне. Особливо ця розгубленість була помітна минулого року. Люди напрацьовували роками, і дуже важко зараз дивитись на те, як результати цієї праці руйнуються. Звичайно, площі, з якими я працював раніше, зараз зменшилися через вторгнення. Але на тих підконтрольних територіях, де люди продовжують працювати і сіятись, попит на наше насіння лише зріс. Тому що якість маємо гарну, а ціна зазвичай помітно нижча, ніж у відомих транснаціональних брендів. В нинішніх умовах, коли кожен намагається вкладати менше грошей у гектар, але при цьому щось отримати, питання ціни ТМЦ, в тому числі насіння, важливе», — каже Сергій Бухтик.
Посіви зернових культур, у тому числі озимих, в регіоні помітно зменшились від минулого року. Здебільшого ці площі засівали соняшником, тож і попит на насіння соняшнику збільшився. При цьому аграрії надають перевагу не класичним гібридам, а тим, які мають генетичну стійкість до певних груп гербіцидів. Адже такий «хімічно стійкий» соняшник вирощувати і зручніше, і дешевше в результаті.
Читати по темі: Вирощування насіннєвих посівів соняшнику — названо нюанси
«За моїми спостереженнями, зараз на першому місці за популярністю сульфо-гібриди, на другому імі-гібриди, і лише на третьому класичні. За цими трендами ми встигаємо, звісно. Проте в тому, що «Євросем» виробнича компанія, яка насіння сама виробляє, а не перепродає, є і мінус. Ми не можемо запропонувати аграріям більшу кількість насіння, ніж виростили, а останнім часом буває так, що попит перевищує цю кількість», — зауважує регіональний менеджер.
Філіп Мурсюкаєв: Ми хочемо, щоб аграрії не експериментували на своїх полях
Регіональний менеджер у Черкаській, Кіровоградській, Миколаївській та Хесонській областях Філіп Мурсюкаєв також відзначає, що попит на насіння часто перевищує ті обсяги, що «Євросем» може надати.
«Ми вже працюємо над розширенням площ під ділянки гібридизації. Загалом всі запити від аграріїв стосовно якісних показників насіння формуються з тих чи інших проблем на їхніх полях. Останнім часом найбільше затребувані посухостійкі гібриди, стійкі до хвороб та вовчку. Для нашого регіону проблема вовчка соняшникового дуже актуальна. Як і проблема дефіциту вологи. Проте і для мене особисто, і для моїх колег просто продати насіння не є пріоритетом. А дати правильну пораду, допомогти зробити оптимальний вибір під конкретне поле, надати технологічну підтримку. Щоб фермер міг за мінімальних витрат отримати максимальний для себе результат. Щоб йому не довелося ставити експерименти на власному полі, а, навпаки, фермер міг отримати готове рішення», — каже Філіп Мурсюкаєв.
Найприємнішим моментом своєї роботи він називає випадки, коли аграрії, що надають перевагу відомим брендам великих мультинаціональних компаній, беруть насіння «Євросем» на пробу і отримують кращі результати, ніж від «улюблених» гібридів.
«Це моменти, коли відчуваєш гордість за нашу компанію і задоволення від того, що фермер насмілився експериментувати з насінням і цей експеримент став вдалим», — зауважив пан Філіп.
Ось така історія компанії в обличчях. Завжди цікаво, а часто і корисно, зазирнути «за лаштунки» та побачити, як живе та працює той чи інший виробник. А коли це успішний вітчизняний виробник, то близьке знайомство дозволяє переконатися, що в українського насінництва є гарні перспективи і можливості.
Олена Басанець, SuperAgronom.com