Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Біорізноманіття: значення для сільського господарства
Біорізноманіттю наразі приділяють багато уваги і багато про нього говорять, але чи знаємо ми насправді що це таке, на що воно впливає і як його підтримувати? Це залежить від сільськогосподарської практики? А може, навпаки — від цього залежить сільське господарство? Ставить запитання Farmer.pl, а відповіді на них ми переклали для вас. Тим паче, що це стратегія, обов'язкова для всіх країн-членів ЄС, і нам доведеться її дотримуватись під час євроінтеграції, тож корисно усвідомити і зрозуміти ці основоположні поняття заздалегідь.
Важливість захисту та розширення біорізноманіття наразі задекларовано у «Стратегії ЄС щодо біорізноманіття до 2030 року». Єврокомісія також акцентує увагу на критичному стані біорізноманіття у світі та пов’язаних із цим загрозами здоров’ю та благополуччю людей і тварин, продовольчій безпеці та всім секторам економіки — включаючи сільське господарство. Як зазначено в документі: «як охоронці нашої землі, фермери відіграють ключову роль у збереженні біорізноманіття. Вони одні з перших, хто відчув на собі наслідки втрати біорізноманіття, але вони також одні з перших, хто виграє від його відновлення».
Навіщо нам біорізноманіття?
Згідно з визначенням Конвенції про біологічне різноманіття 1992 року, біологічне різноманіття означає різноманіття всіх живих організмів наземних, морських та інших водних екосистем і екологічних спільнот (груп), частиною яких вони є. Це стосується різноманітності всередині виду, між видами та екосистемами.
Простіше кажучи, це різноманіття всіх живих організмів, що мешкають у різних екосистемах. Варіабельність між ними та мережі взаємозв'язків — це те, що лежить в основі функціонування нашої планети. Коли в цій складній біологічній конструкції відсутній хоча б один елемент, вся система руйнується.
Біорізноманіття в сільському господарстві залежить, серед іншого, від підтримання структури та родючості ґрунту та обмеження ерозії ґрунту, запилення сільськогосподарських культур, природної (нехімічної) боротьби зі шкідниками, циркуляції поживних речовин та води. Одним із базових прикладів є порівняння культур, вирощених у монокультурах (нижчий рівень біорізноманіття) та диверсифікованій сівозміні (вищий рівень біорізноманіття). Було неодноразово показано, що багатопільна сівозміна протидіє, серед іншого, епідемічному розвитку збудників хвороб, що уражають сільськогосподарські рослини.
Це зовсім не радісно й не «різнокольорово»…
Різні цифри свідчать про наявну кризу біорізноманіття. Згідно зі звітом WWF (Всесвітнього фонду дикої природи), з 1970 по 2018 рік популяція диких тварин скоротилася на 69%. Більш того, цей процес прогресує. Підраховано, що один вид рослин чи тварин зникає з нашої планети кожні 20 хвилин. Швидкість вимирання видів у 100-1000 разів перевищує швидкість вимирання, яке було б результатом природних умов, спричинених не діяльністю людини. Якщо ситуація не поліпшиться, до 2050 року ми можемо втратити до кількох десятків видів рослин і тварин, у тому числі, наприклад, горил і слонів, а в Польщі — беркутів і європейських болотних черепах, а серед рослин, наприклад, численні осоки.
Деградація ґрунтів та лісосмуги: мінус на мінус дає плюс
Зрозуміло, що для ефективного та прибуткового виробництва харчових продуктів необхідно, серед іншого: спрощення ландшафту, боротьба з небажаними рослинами і тваринами або спеціалізація виробництва на 1-2 культурах. На жаль, сільське господарство в його інтенсивній, навіть промисловій формі є однією з найбільших загроз для біорізноманіття. Такі практики, як інтенсивне використання агрохімікатів, інтенсивний обробіток ґрунту, дренажна іригація, зникнення необроблюваних земель, спрощення сівозмін, зникнення постійних пасовищ, знищення полезахисних лісосмуг, сільськогосподарських пустирів (парів), внутрішніх водойм і меж сприяє зниженню рівня біорізноманіття в сільськогосподарських районах.
Біорізноманіття також стосується ґрунтів
Біорізноманіття — це не тільки те, що росте і живе на землі, а й біота, яке мешкає у ґрунті. Як це не дивно, але біомаса організмів, що живуть у ґрунті, значно більша, ніж у всіх організмів, що живуть над нею. Для належного функціонування ґрунтової екосистеми, яка також опосередковано впливає на ріст і розвиток рослин, необхідні різноманітність і велика кількість бактерій, грибів, водоростей, найпростіших і нематод; але також мезо-, макро- та мегафауна, яка включає, серед іншого, членистоногих, дощових черв'яків та ссавців.
Ґрунтова мікрофлора бере участь у низці важливих з сільськогосподарської точки зору процесах, таких як мікробіологічне розкладання рослинних решток, мінералізація і гуміфікація, фіксація атмосферного азоту, перетворення поживних речовин. Ґрунтоутворювальну дію мають і більші організми, беручи участь в утворенні грудкуватих структур і перемішуванні ґрунту й рослинних ркшток. Багато з них є природними ворогами шкідників сільськогосподарських культур.
Читати також: Як фермер зменшив використання інсектицидів, розділивши поля (англійський досвід)
У сільському господарстві на біорізноманіття ґрунту можна впливати різними способами. Між станом ґрунтів та їхнім біорізноманіттям є тісний зв’язок — тому всі фактори, що призводять до деградації ґрунтів, також негативно впливають на їх біорізноманіття. Найбільші загрози біорізноманіттю ґрунту включають: втрата органічної речовини ґрунту, висихання, нераціональне використання пестицидів і добрив, ерозія, ущільнення тощо.
Не знищуйте біорізноманіття!
Поліпшення біорізноманіття згадується як одна з основних цілей відновлюваного сільського господарства. Воно підтримується такими прийомами, як використання сівозміни, вирощування проміжних культур, заробляння у ґрунт соломи, пожнивних решток та інших органічних і природних добрив. Важливим елементом, який тут не можна оминути, є ґрунтозахисний обробіток ґрунту, який насамперед впливає на біорізноманіття ґрунту.
Оранка — через висушування ґрунту, переміщення пожнивних решток у глибокі шари ґрунтового профілю, стимулювання ерозії, що призводить до втрат органічного вуглецю та гумусу, — порушує баланс та зменшує чисельність й активність організмів, що «населяють» ґрунт. За даними науковців, біорізноманіття в системах ґрунтозахисного обробітку може досягати 8% — вище, ніж при традиційному вирощуванні. А біомаса організмів, що живуть у ґрунті, за такого обробітку вища на 30-50%. І це стосується не тільки мікроорганізмів, а й нематод, членистоногих і дощових черв’яків.
Переклад: Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Читати також: Як фермер з Ессексу впроваджує агроекологічну систему землеробства