Олег Фурманець: Результати дослідів із нормами висіву та живлення кукурудзи впроваджуємо у виробництво

Розпитали в Олега Фурманця, агронома ТОВ «Захід Агропром» (Рівненська обл.), про результати минулорічного Аграрного Полігона та про плани цьогорічного. І загалом, як компанія живе і працює за нинішніх непростих часів. Зокрема, акцентували на кукурудзі.

SuperAgronom.com: Пане Олеже, у нинішньому сезоні одне з основних питань, яке мусили вирішувати українські аграрії, — що сіяти під урожай-2023? Яку стратегію ви обрали для себе? Яка структура посівів цьогоріч у компанії?

Олег Фурманець: Якщо порівнювати з минулими роками, то звісно кукурудза — культура, яка найбільше потерпає від усіх обставин, спричинених передусім війною. Вона стала досить ризикованою для вирощування — з різних причин. Зокрема й тих, на які ми впливати в межах господарства не можемо — це і вартість логістики, досушування, ціна на зерно, перспективи реалізації урожаю тощо. Здорожчання логістики найбільше вдарило саме по кукурудзі. Наприклад, якщо тонна соняшника коштує $400-500, то тонна кукурудзи значно менше. І коли при продажу збіжжя $100 платимо за логістику, то воно по-різному відбивається на різних культурах. Кукурудза тут постраждала найбільше. Тож багато підприємств, і ми в тому числі, скоротили площі під цією культурою. Хоч мені здається, що нинішньої осені не так уже й погано з нею буде. Але з точки зору бізнесу ризики, звісно, великі. Бо вирощувати цю культуру за мінімальною технологією сенсу немає, хоча б тому, що вона потребує повного азотного живлення, хоч як не «викручуйся».

SuperAgronom.com: Зараз ціна на добрива падає…

Олег Фурманець: Так, але оперативно на ситуацію можуть реагувати хіба невеликі підприємства. Що, власне, ми бачимо серед наших сусідів — багато хто відновлює у структурі посівів кукурудзу. Ми ж уже рішення прийняли і цьогоріч матимемо значне скорочення площ під зерновою.

Загалом же щодо структури посівних площ, то ми маємо повністю відсіяний блок озимих культур. А саме озимий ріпак, озиме жито, озима пшениця і озимий ячмінь пивоварний. З останнім у нас перший досвід. Причому це шестирядний ячмінь — нестандартна для ринку України культура. У Німеччині, наприклад, шестирядний пивоварний ячмінь давно зареєстрований і вирощується. В Україні ж це, здається, перший зареєстрований сорт — КВС Фаро.

З пізніх ми зберегли соняшник, якщо брати співвідношення відсоткове по структурі, то він залишився на попередньому рівні. Скоротивши кукурудзу, ми частину площ залишили під паром. З розрахунком, що більшість цих площ восени засіємо озимим ріпаком. У нас останні 3-4 роки в осінній період складаються такі умови, що ми не можемо якісно відсіяти озимий ріпак, бо не встигаємо навіть після колосових попередників. Жнивуємо фактично вже в серпні, буквально услід за комбайном проводимо ґрунтообробку, і все одно запізнюємось із сівбою ріпаку, що позначалось на врожайності. Щоб розірвати таке «замкнене коло», вирішили залишити пар після кукурудзи і посіяти ріпак вчасно та якісно, мати таким чином хороші передумови для високої продуктивності по цій культурі. Адже вона досить вигідна навіть за нинішніх умов.

SuperAgronom.com: Нішевих культур не сіяли?

Олег Фурманець: Нішеві не сіємо. Тим більше, що і з колегами багатьма спілкувались, і аналітику дивились — бачимо, що гречки цьогоріч прогнозується по країні посіяти близько 100 тис. га. Забагато, навіть за значного попиту на внутрішньому ринку. Навіть жита за прогнозами буде менше — близько 60 тис. га. Хоча попит на жито значно більший, ніж на гречку чи ще одну культуру, яку всі почали масово сіяти, — гірчицю. На нашу думку, за таких обсягів відведених площ з реалізацією цих культур будуть проблеми…

SuperAgronom.com: Отже, весняна посівна для вас — це кукурудза та соняшник. Чи сприятливі для неї умови склалися в регіоні?

Олег Фурманець: За весь час, що ми працюємо, ще ніколи не було такого пізнього початку весняно-польових робіт. Тобто ми завжди виходили якось поетапно. Розкидання мінеральних добрив — це десь кінець лютого. Потім обприскувачі виходили десь в середині березня в роботу. Ґрунтообробка припадала також на початок-середину березня. І вже основні роботи з посівної ми завжди розпочинали 11-18 квітня. Цьогоріч же у нас лише 20 квітня вийшов у поле обприскувач. Бо до того просто було не можливо зайти — то снігом закидало з інтервалами раз в п’ять днів, потім дощило досить довго, після чого поля були фактично озерами, не зрозуміло чи там сіяти кукурудзу, чи рибу розводити… При тому не можна сказати, що нинішня весна пізня. Минулорічна була більш пізньою, але ми працювали, виконували роботи, тоді як цьогоріч просто не було фізичної змоги. Тому вся техніка була в роботі одночасно — і ґрунтообробна, і обприскувачі, і сівалки.

SuperAgronom.com: Повернімося конкретно до кукурудзи. Ви згадали минулий рік — яким він був для культури?

Олег Фурманець: Незважаючи на те, що 2022-й рік починався дуже складно, у нас він практично по всіх культурах виявився вдалим. І по кукурудзі було б так само, але десь на початку вересня було 2 сильні приморозки — десь до мінус 8°С — які дуже підкосили рослини. Вони викликали передчасну загибель кукурудзи і близько 85% посівів фактично припинили вегетацію. Адже незважаючи на те, що ми працюємо з ранніми гібридами, так склалося, що на той період рослини ще вегетували, зерно наливалось. А через заморозки, за моїми суб’єктивними підрахунками, ми втратили відсотків 15-20 урожаю. Бо ще тижнів 2 кукурудза могла повноцінно наливатись, формуючи вищу врожайність. Тут ми вже жодним чином не могли вплинути. При тому, що перспективи були досить добрі. Агрометеорологічні умови до того складались сприятливі, навіть невеликий період посухи влітку не дуже вплинув на культуру, бо не зачепив цвітіння.

Загалом як на нашу зону отримані в підсумку результати в 7-11 т/га (залежно від якості поля та інших факторів) — досить добрі. І якби повноцінно завершилась вегетація, ми б мали ще додаткові 1-1,5 т/га. Тобто є розуміння, що кукурудза в цій зоні має право на життя, вона здатна формувати хороші врожаї навіть на відносно бідних ґрунтах. І до легких ґрунтів вона досить толерантно ставиться. Але, на жаль, забагато ризиків в таких умовах. Тому наше керівництво все ж вирішило скорочувати площі під культурою. Хоча я впевнений, що це явище тимчасове і в найближчі сезони ми повернемося до попередніх обсягів, то тієї сівозміни, яку практикували раніше, і в які кукурудза займала одне з важливих місць.

SuperAgronom.com: Ви згадали, що працюєте з ранніми гібридами, — це принциповий вибір?

Олег Фурманець: Ми давно відмовилась від пізніх гібридів. У товарному виробництві найпізніший гібрид, який ми сіяли в попередні роки — це Адевей з ФАО 290. Зараз ми пішли у ще більш ранню групу, усвідомивши, що для нашої зони вирощування ФАО 220-230-250 — найоптимальніші. До слова, як виявилося, не усі виробники нашого регіону усвідомили цей факт. Багато хто сіє гібриди зі значно вищим ФАО, дехто навіть з ФАО 350-380. За що і поплатились. Під час згаданих мною заморозків збитки у них були значно більші. А найгірша ситуація склалася в тих господарствах, де кукурудзу сіяли пізно — на деяких посівах навіть качана не було сформовано. Хоча варто зауважити, що переважно це ті господарства, які релокувались із півдня та сходу через війну. І не врахували наших особливостей, працювали по інерції. Ми багато з ними спілкуємось і, сподіваюсь, урок засвоєно, а наші рекомендації вони вже цьогоріч врахують.

SuperAgronom.com: Чим відзначився минулий сезон з точки зору захисту посівів. Які були проблемні моменти і як ви з ними впорались?

Олег Фурманець: Минулий рік я б назвав роком лободи для нашого регіону. Особисто на наших полях ми ніколи раніше не стикались з проблемою лободи білої, тому що завжди більш-менш якісний гербіцидний захист застосовували. А минулоріч стикнулися з тим, що через складнощі на ринку з гербіцидами, зниження норм внесення чи певні огріхи, отримали величезні проблеми з цим бур’яном. Імовірно, це поєднання кількох факторів. Можливо, рік був сприятливий для лободи, холодна весна дощова чи інші, але ми для себе відкрили, що, виявляється, така проблема може виникнути у нас на полях. Довелось швидко переорієнтовуватись і дещо посилити схеми захисту. Наприклад, раніше на кукурудзу ми планували передусім ґрунтову схему захисту, а щодо страхової приймали рішення вже в ході вегетації, виходячи з потреби. Зараз же прийшли до висновку, що в будь-якому разі плануємо, що буде страхове внесення, а варіювати будемо дозу — залежно від ситуації на полі. Так само і з соняшником. Незважаючи на те, що з ним працюємо по гербіцидних технологіях, але тим не менше, застосовуємо ґрунтовий гербіцид, щоб мати більше можливостей і гарантій захисту, не чекаємо сюрпризів від погоди чи нетипових бур’янів.

SuperAgronom.com: А що по шкідниках? Діабротика до вас іще не дісталась?

Олег Фурманець: Загалом у нашій зоні вона вже є. Фітосанітари періодично виявляють то в одній, то в іншій локації, тому констатуємо факт — цей шкідник в регіоні присутній. Бо якщо діабротику знайшли десь на одному полі, то в принципі, враховуючи радіус поширення, можна вважати, що вона в області вже присутня скрізь. Хоча якогось критичного пошкодження посівів поки що я особисто не зустрічав. А свого часу довелось бачити в господарстві на Житомирщині, на що здатен цей шкідник… З другого боку, я колись консультувався з ентомологами й вони не давали однозначної відповіді, наскільки для нас висока загроза. Адже все-таки в нашому регіоні прохолодніше, тому діабротика не зможе вийти на достатньо високі пороги шкодочинності. Бо найбільше личинка жука уражує рослини у фази від 5 до 7 листків, пошкоджуючи кореневу шийку. Кукурудза і так ламка в цей період, а тут вони ще підгризають. А в нашій зоні в діабротики повільніший цикл розвитку і не збігається з фазами росту кукурудзи, коли вона завдає культурі найбільшої шкоди.

SuperAgronom.com: З іншими шкідниками кукурудзи проблем не було?

Олег Фурманець: Як на мене, по шкідниках минулий рік був достатньо «комфортний». Тому що весна була холодна, й навіть по ріпаку особливих проблем не спостерігалося.

Хоча були деякі нюанси зі стебловим метеликом. Але це трохи наш недогляд. Бо в попередні роки — десь 2018-2019 — ми практикували обов’язкову обробку кукурудзи проти цього шкідника. Але потім відмовились від неї, бо шкідника не було. Минулоріч теж захисту не проводили. Тому, можливо, з цієї причини, а також через те, що при цьому насичення сівозміни кукурудзою збільшувалось, шкідник почав активніше розмножуватись. Якщо і в нинішньому сезоні тенденція збережеться, то проблема зі стебловим метеликом посилиться і потрібно буде планувати заходи боротьби з ним за замовчуванням. Хоча його контроль ускладнений тим, що інсектициди потрібно вносити у пізню фазу розвитку культури, фактично по викиданню волоті. А не всі мають відповідну техніку, та й препарати не дешеві проти цього шкідника. Тому за сукупністю факторів ми розуміємо, що в нашому регіоні, де переважно працюють невеликі господарства, вони не будуть боротися із стебловим метеликом і ця загроза може збільшитись. Тож поки що спостерігаємо, але для нас то задача не нова — в разі загострення будемо готові.

SuperAgronom.com: Як би складно не було, але вам вдалося продовжити свій проєкт «Аграрний Полігон». Чи вийшло реалізувати задумане минулого року?

Олег Фурманець: Фактично формат полігону повністю збережений. І за площею (понад 1000 га), і в спектрі культур, і в основних блоках схем. Намагаємося повторювати більш-менш вдалі варіанти схем дослідів, які були закладені в минулі сезони, — щоб напрацювати кількарічну базу даних і висновки були більш обґрунтованими. Так само більшість компаній-партнерів продовжили співпрацю, та ще й додалося декілька нових.

По кукурудзі в сезоні 2022 у нас було представлено понад 200 варіантів дослідів. Із них 118 варіантів випробування гібридів. Дуже цікавий блок по нормах висіву — 24 варіанти. 12 варіантів щодо норм та видів припосівного удобрення. А також 29 дослідів щодо позакореневого живлення та захисту.

SuperAgronom.com: Поділіться якимись цікавими результатами, отриманими під час дослідів.

Олег Фурманець: Наприклад, дуже цікаві «історії» виходять по кукурудзі з нормами висіву. Тому що різні гібриди по-різному реагують на норму висіву і дуже яскраво показують залежність. Минулого сезону ми закладали за цим параметром досліди з гібридами бренду Pioneer. У попередні сезони такі самі дослідження проводили з гібридами Lidea та LG Seeds (Limagrain). В усіх брендах були гібриди, які абсолютно не реагували на норми висіву. Якщо і спостерігались якісь відхилення, то зовсім незначні. Але були й гібриди, які дуже різко обвалюють урожайність залежно від норм висіву. Відповідно, до них потрібні зовсім інші технологічні підходи. Для одних допускається певна економія на насінні без втрати результату, а на іншому гібриді це дуже жорстко позначається. Ці результати цікаві ще й тому, що навіть інколи самі представники оригінатора не знають таких нюансів, бо це потребує детального вивчення в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах. А нерідко їхнє головне завдання пошвидше вивести продукт на ринок і реалізовувати його якомога більше. 

Так само по термінах сівби. Реакція гібридів, які реагують на строки висіву, — ранні або з запізненням — пов’язана не лише з групою стиглості, ФАО. Передусім вона залежить від генетики самого гібрида. 

До того ж наша зона характеризується своїми перепадами температур у весняний період. У травні в нас іще заморозки нерідко бувають. Так сталося і на початку травня минулого року. Що дало змогу побачити реакцію гібридів. Й деякі майже не відчули впливу таких умов, а деякі дуже постраждали. Тож навіть випробування лінійок показують їхні можливості не лише у стандартних умовах, а й у стресових ситуаціях. І це теж цікавий досвід та масив накопиченої інформації. Яка дає розуміння, як вирощувати конкретний гібрид так, щоб він давав максимальну продуктивність у певних умовах.

SuperAgronom.com: Зараз іще актуальна тема живлення. Чим був цікавий цей блок досліджень?

Олег Фурманець: Є багато таких речей, які нібито прості, але цікаво, коли зрозумієш механіку процесу. Скажімо, щодо теми живлення основними добривами, то ми декілька років поспіль тестували різних виробників добрив. І, здавалося б, за однакового заявленого вмісту діючих речовин ефективність виходила різна. Перевіряємо в лабораторії вміст, то він справді відповідає заявленому в сертифікаті й ніби все має працювати нормально, а чомусь працює інакше. Коли ж почали аналізувати залишки в ґрунті, то виявилась абсолютно різна картина по залишках елементів живлення — за рахунок різної швидкості розчинення добрив. Особливо на ярих культурах позначається цей чинник. Швидкорозчинні добрива швидко працюють, дають хороший ефект і майже нічого не лишається в ґрунті. А є такі, що або їхня форма кислотно-розчинна, або вони просто повільніше розчиняються, тож на культурі вони нормально не спрацьовують. І значна їх частина залишаються у ґрунті. Але такої інформації ви не знайдете ні у сертифікатах, ні в технічних паспортах. Показників, які б описували швидкість розчинення продукту в ґрунтовому середовищі, не оприлюднюють. Тоді як це напряму впливає на ефективність добрива. І коли зіставляємо кількість залишків і недобір урожаю, то бачимо кореляцію.

При цьому сподіватися, що залишки елементів спрацюють на наступний рік — не варто. У нас зона промивна і все просто піде у нижчі шари або взагалі вимиється із ґрунту.

До слова, коли ми почали працювати з бактеріальними продуктами, то теж звернули увагу на це питання. Бо виявилось, наприклад, що можна збільшити запаси доступного фосфору за рахунок використання бактеріальних продуктів. І це доведено статистично, на різних культурах. Ми бачимо, що можна отримати вищу врожайність, і при вищій врожайності ми ще отримаєм більше залишків елементів у ґрунті. Тобто йде мобілізація важкодоступних сполук в більш доступні, й це теж для нас було цікаво. Бо можна працювати з валовим запасом фосфору у ґрунті, зменшуючи норми добрив чи підвищуючи відсоток ефективного використання вже внесених добрив.

Зазначу, що наразі випробування біопрепаратів займає окреме місце у блоці живлення. Починали ж ми цю історію ще років чотири назад із одного конкретного продукту. А на сьогодні у блоці біопродуктів задіяні 8 компаній-партнерів. В тому числі й українські виробники.

SuperAgronom.com: У напрямі живлення у вас є ще блок дослідів із РКД. Які тут результати можете назвати?

Олег Фурманець: Цей блок уже кількарічний, і по ньому також набрали непоганий масив даних. В ньому теж беруть участь вітчизняні компанії, які випускають РКД в різних формуляціях. Ми випробували і самі добрива в різних дозах, і в суміші з різними добавками. Зокрема, схеми живлення виключно на рідкій формі, без використання взагалі гранульованих добрив. Побачили, що це категорично не ефективно. Тобто давати рідкі добрива як основне живлення — немає сенсу. Їх варто вносити передусім як стартові. Власне, на ринку вони саме так і позиціонуються. Їх слід вносити для того, щоб поліпшити розвиток рослин на початку вегетації. Наприклад, якщо є основне живлення, то невелика доза стартового фосфору дасть добрий ефект. За 3 роки дослідів ми вже порахували економіку цього процесу, побачили стабільну прибавку за такої схеми. Наприклад, на кукурудзі, десь на рівні 0,3-0,4 т/га. Зважаючи на витрати з логістики, вийшла цікава окупність.

При цьому аналіз різних років також показав, що чим холодніша, чим стресовіша ситуація на старті, тим ефективніше застосування «швидкої» форми добрив.

SuperAgronom.com: У вас і справді накопичилось досить багато цікавих даних. Чи впроваджували щось із них у виробничу практику?

Олег Фурманець: Серед зроблених виробничих висновків, наприклад, згадані вже закономірності по нормах висіву. Ми зрозуміли, що можна дуже ефективно користуватись зниженими нормами. Але це не єдиний висновок. При різних нормах висіву ми ще моніторили азотне живлення — забезпеченість рослин азотом. Дані показали, що забезпечення азотом було прямо пропорційне нижчій густоті й обернено пропорційне — вищій. Тобто чим вищою була густота рослин, тим прогнозовано кожна рослина була гірше забезпечена азотом, відповідно до результатів листкової діагностики. Загущені посіви відчували азотне голодування. Й виходило, що за рахунок зниження норми висіву, наприклад до 60-65 тис./га, забезпеченість рослин азотом була вища, навіть надмірно висока порівняно з нормою 90 тис./га розташованої поряд ділянки. Тож зниження норми висіву дає нам змогу, по-перше, отримати певну економію на насінні, а по-друге, раціональніше використовувати такий ресурс, як азот. Зрештою отримуємо економію 10-15% добрив, що за нинішньої їх ціни — досить вагомо для бюджету й собівартості вирощеної продукції. Звісно, простим механічним зменшенням норм тут не обійдешся. Потрібно витримати якість сівби, а для кукурудзи ще й підібрати відповідні гібриди, які саме позитивним чином реагують на зниження норм висіву. Бо соняшник краще адаптується до цього прийому.

Власне, всі ці чинники ми задіюємо, закладаючи експерименти «Аграрного Полігону», а потім і впроваджуючи їх результати у власне виробництво.

SuperAgronom.com: Дякуємо за ґрунтовну розмову й чекаємо на таку саму — по соняшнику!

©Алла Гусарова, SuperAgronom.com, 2023

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас