По 13 т/га кукурудзи та по 4 т/га сої на Херсонщині: як минув перший рік використання зрошення у A.G.R. Group

Під зрошенням у регіоні наразі знаходиться близько 2400 га земель агрохолдингу. Цей рік став першим досвідом у зрошуваному землеробстві для A.G.R. Group, тож цікаво дізнатися, які результати отримали за його підсумками та які висновки зробили стосовно досвіду з вирощування культур на зрошенні.

«Передусім скажу, що сівозміна в цьому регіоні відрізняється від решти кластерів. На більшості площ ми будуємо її за такою системою: 2 роки кукурудза, 2 роки соя. На Херсонщині ж частина посівів на богарних землях, а частина — на зрошенні. На богарі ми вирощуємо озимі, а на поливі — кукурудзу та сою і трохи озимих. Зокрема, цьогоріч під кукурудзу було відведено 1860,5 га, під сою — 104 га, під озимий ячмінь — 357 га (з них 295 га на зрошенні) і під пшеницю — 606 га (на зрошенні 111,8 га)», — розповідає Олександр Аракелян, головний агроном холдингу.

На Півдні сіють кукурудзу переважно з ФАО 400-440. Цьогоріч це були гібриди П9911, П9903 та ДКС4717.

«На відміну від минулого, 2021-й рік виявився багатим на опади. Як у весняний період, так і в літній. Влітку спостерігалась традиційна спека. Наприклад, у серпні температурні максимуми доходили до +38°С і навіть іноді до +40°С. Час від часу були зливові опади, місцями випадало до 60 мм. З одного боку, наявність вологи дала змогу нам зекономити на поливі. Скажімо, на кукурудзу ми планували витратити 4,5 тис. м3/га. В результаті обійшлися в середньому від 1,5 тис. м3/га до 2,0 тис. м3/га. Як бачите, вагома різниця в економії води та кількості запусків зрошувальних систем. Розраховували, що доведеться робити до 10-12 кругів поливу за вегетацію, а обійшлися в середньому 4-5-ма. Тож затрати на полив вийшли значно менші», — каже головний агроном.

При цьому він зауважує, що сильні дощі не завжди на користь, адже через

надлишок вологи кукурудза подекуди отримала водний стрес. Є деякі ділянки, де рослини досі перебувають у воді, й там урожаю практично немає. Бо кукурудза отримала стрес і відстала у розвитку. 

«Проте ми на загал результатом задоволені. Навіть з урахуванням цих залитих ділянок. Крім того, слід враховувати ще один фактор. Це господарство ми прийняли нещодавно. Наприклад, весняний обробіток ґрунту був для нас дуже важким через проведення неякісної осінньої оранки. Та й ґрунт тут був не в найкращому стані, його складно було підготувати до бажаних для нас кондицій. Також на деяких полях раніше сіяли соняшник, іноді навіть по 2 роки поспіль. Відповідно, на цих площах урожайність кукурудзи дещо нижча, але все одно десь на рівні 12 т/га. Тоді як на кращих полях ми отримуємо 14 т/га. Тож поки що середній показник виходить до 13 т/га», — поділився Олександр Аракелян. 

Що стосується сої, то в цьому регіоні також є свої особливості її вирощування. В A.G.R. Group сіють переважно класичну сою, і вся технологія розрахована саме на неї.

«Цьогоріч посіяні на Херсонщині 100 га сої були певним експериментом. У процесі зіткнулись із деякими складнощами. По-перше, довелося робити додатковий обробіток ґрунту, бо після попередніх власників залишилися непідготовлені до сівби площі. З певних причин експериментальні площі під зрошення ми засіяли не в заплановані терміни, що також стало своєрідним експериментом. Наступного року ми вже врахуємо нинішню ситуацію і встигнемо вчасно. І навіть за всіх цих факторів, ми у заліковій сухій вазі отримали в середньому 4,1 т/га сої. Отже, якщо робити усе правильно, то абсолютно реально отримувати 4,5-5,0 т/га», — підсумував Олександр Аракелян.

Тому наступного року тут вже планують відвести під культуру до 1000 га, звісно, на зрошенні.

«Поки що на богарних землях плануємо таку сівозміну: озимі зернові — соняшник — пар. Я бачу, що дехто тут відмовляється від пару, але я не вважаю це правильним рішенням. Показовим у цьому питанні є навіть нинішній рік, коли ми придбали незавершені площі. На деяких із богарних були залишені під паром. А на деяких під зрошенням попередником був соняшник. То на парах пшениця дала навіть трохи більший урожай, ніж по соняшнику на поливі. Ґрунту потрібно давати передишку. Тим більше, що на богарних землях ми не будемо вкладати значні кошти в живлення. Тому якщо хочемо отримувати з цієї землі якийсь результат, то потрібно періодично залишати її під паром», — розповів головний агроном.

Тож наразі A.G.R. Group планує саме таку сівозміну на богарі: пшениця, соняшник, пар і так далі. На зрошенні будуть пробувати впроваджувати традиційну для себе — 2 роки кукурудза, 2 роки соя. 

«Але загалом хочемо урізноманітнити сівозміну. Наприклад, на поливі частину поля засівати кукурудзою, частину відводити під озиму пшеницю. Також плануємо відводити певні площі під озимий ріпак. Поки що це новий для нас регіон, тож будемо експериментувати, шукаючи оптимальні рішення для нього», — зазначив Олександр Аракелян. 

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

А ще у подальших планах холдингу модернізувати зрошувальне обладнання. Адже, як зауважив Ігор Богданов, директор з інформаційних технологій та член правління «A.G.R. Group», наразі тут працюють зрошувальні машини Фрегат, випущені ще у 70-х роках.

«Це старі кругові машини на гідроходу, нових наразі в нас немає, адже зрошення почали впроваджувати лише цьогоріч, тому і придбали підприємство, яке мало зрошувальні потужності, але вже застарілі. Сьогодні ми провели модернізацію, а вже наступного року плануємо встановити нову зрошувальну техніку, знаходимося зараз у процесі вибору постачальника», — розповів він.

Ігор Богданов каже, що на наступний рік ще 250 га на Півдні планують переводити на зрошення.

«Найбільший плюс зрошення — це диверсифікація ризиків, можливість, так би мовити, контролювати воду і не залежати від опадів чи посухи. Наша мета наразі досягти 40% земельного банку у південному регіоні на зрошенні, щоб застрахуватися від пов’язаних із посухами ризиків для рослинництва. Оскільки машини зараз маємо старого зразка, щоб заощадити та оптимізувати вилив води, встановили на них розпилювачі, які контролюють норму виливу та формують краплю. Тобто старі добувачі замінили на більш технологічні І-Wob. І-Wob на відміну від «кобрачок» більш рівномірно розподіляє воду для поливу, має стійкість до вітру та випаровування. Також на «фрегати» було встановлено кінцеві дощувальні апарати Komet, які збільшують площу поливу в середньому до 3,5 га. Раніше старими конструкціями землі забивали, а з  І-Wob більш рівномірний вилив виходить», — зазначив директор з інформаційних технологій.

Однак здійснювати заходи з модернізації, реконструкції і будівництва

зрошувальних систем, впровадження того чи іншого способу поливу сільськогосподарських культур неможливо без наукового супроводу, без врахування багаторічного досвіду вчених наукових установ з питань технологічних особливостей зрошувальних систем. Тож у цьому напрямку «A.G.R. Group» продовжує співпрацю з Інститутом зрошуваного землеробства та впроваджує у виробничу практику наукові рекомендації його фахівців.

Дізнавайтесь вартість обладнання Variant Irrigation: з урахуванням державної програми компенсації