Володимир Степанчук: Інноваційний підхід до технології вирощування пшениці озимої

«Основні фактори, які впливають на вирощування пшениці, — це вибір сорту, насіннєвий матеріал, дата сівби, норма висіву, ширина міжрядь, глибина загортання насіння, живлення рослин», — саме такими словами розпочав свою доповідь Володимир Степанчук.

Урожайність залежить від насіння

Вибір сорту — одна з головних складових урожайності будь-якої культури. Володимир Степанчук радить випробовувати ті сорти, які господарство планує вирощувати. Випробовувати сорт потрібно для того, щоб розуміти його потенціал, бачити слабкі та сильні сторони.

«Щорічно ми закладаємо досліди близько 100 сортів озимої пшениці, ми їх моніторимо, вивчаємо протягом  3 років. Тільки найбільш стабільні впроваджуємо та рекомендуємо іншим компаніям. Які основні якості повинен мати хороший сорт чи гібрид? Потенційна врожайність, адаптивність, стійкість до стресових умов, хвороб та шкідників, стабільний урожай, якісні показники. Основний чинник низької урожайності — стресові умови, в яких перебувають культури. Тому адаптивні можливості сорту потрібно вивчити у першу чергу», — розповідає Володимир Степанчук.

Велике значення мають також якісні показники насіння.

«Насіння ми відбираємо та контролюємо дуже ретельно. У нас є власний насіннєвий завод, на якому ми очищаємо насіння, калібруємо, та, в разі необхідності, пропускаємо через фотосепаратор. Планка щодо насіннєвих кондицій у нас дуже висока. Якщо насіння має нижче 95% схожості (хоча за стандартом — 92%), я забороняю сіяти такий насіннєвий матеріал. Розрив між схожістю й енергією не повинен становити більше 2-3%. Важливо мати повноцінне здорове насіння. Його не треба  брати з ділянок, уражених фузаріозом та іншими хворобами. Відсутність травмування насіння — це основний елемент, на який треба звертати увагу при підготовці до сівби. Ми робимо аналіз і перевіряємо, щоб не було травмованого насіння. Якщо є травмоване, ми замінюємо посівний матеріал».

Ще один показник насіння, на який радить звернути увагу Володимир Степанчук, — це сила росту. Про нього часто забувають, проте це є важливим фактором. Якщо в сорту низька сила росту, можна втратити до 50% урожайності, вважає фахівець.

Строки сівби та норма висіву

У «Сварог Вест Груп» для господарств із різних кліматичних зон підбирають різні сорти пшениці. Оскільки земельні площі компанії розташовані у західному регіоні країни, оптимальними строками сівби для неї є 20-25 жовтня.

«За дотримання оптимального терміну ми можемо уникнути шкідників, зимуючих бур’янів, а також переростання озимини. Ми намагаємося сіяти так, щоб озима пшениця увійшла в зиму в фазі 2-3 листків, максимум — на початку кущення, бо існують у нашій зоні ризики перезимівлі. Особливо це стосується сортів зарубіжної селекції. В нашій зоні пшениця дуже довго перебуває в стані спокою — 3 місяці, чого немає в європейських країнах. Тому переростання до входу в зиму — це негативний фактор, адже інтенсивно використовуються поживні речовини, а сонячна активність є недостатньою. В наслідку, на досить велику вегетативну масу рослина не може накопичити достатньо цукрів, і навесні починає вегетацію ослабленою. І розкущена пшениця фактично не має продуктивних стебел у результаті», — говорить Володимир Степанчук.

За словами пана Володимира, має велике значення і норма висіву, і глибина загортання насіння. Після проведених досліджень вирішено було зупинитись на оптимальній нормі висіву 4-5 млн/га. Краще мати 1-2 продуктивних стебла на рослині та не більше двох повноцінних колосків, аніж створити культурі стресові умови через високу конкуренцію при густому посіві. Що ж до глибини загортання насіння та ширини міжрядь, то і тут теж є свої «секрети» та особливості технології.

«Ми рекомендуємо дотримуватися ширини міжрядь 7-15 см — для правильного використання площі живлення рослиною. Оптимально — посів «сіткою» із розміщенням пшениці 5/5. Таким чином ми не будемо створювати конкуренцію між рослинами. На даний час ми розробляємо таку технологію висіву. Вона дозволить нам повністю розкрити потенціал сорту та зробити пшеницю більш конкурентоспроможною щодо бур’янів. А от глибину посіву ми рекомендуємо у 2,5 см. Не 2 см, не 3, і навіть не 4 см, а точно 2,5 см. Тоді ми отримуємо оптимальний розвиток кореневої системи. Не буде подовжуватися колеоптиль, не буде витрачатися енергія на його проростання. Ми отримаємо повноцінну рослину, яка швидко сходить (7-8 днів сходи). Ми маємо хорошу енергію проростання, хороше кущення та хорошу перезимівлю, що важливо за наших нестабільних зим».

За глибшого посіву, наголошує Володимир Степанчук, ризик ураження хворобами, а також пошкодження посівів приморозками чи надто різким весняним сонцем, значно зростає.

Живлення  та ріст рослин

Щоб отримати хороший урожай, мало правильно посіяти пшеницю, потрібно ще й доглянути посіви, підживити рослини та створити їм оптимальні умови для розвитку.

Головне завдання на початковому етапі росту пшениці — стимулювати розвиток кореневої системи. Міцна та розвинена коренева система сприяє підвищенню урожайності.

«Нами було розроблено один із варіантів формули морфорегулятора, що дає можливість на першому етапі росту стимулювати розвиток та збільшувати кореневу систему. Далі в процесі росту коренева система буде збільшуватися в геометричній прогресії щодо контролю. Мікроелементи ми підбираємо конкретно під кожне поле, під кожен тип ґрунту. Тому що має значення насиченість елементами, вміст гумусу, рН, які можуть блокувати дію та засвоєння того чи іншого мікроелемента. Тобто, навіть за повного внесення усіх макроелементів, недостатня увага до одного мікроелементу може призвести до втрати урожайності до 50%. І агроном навіть не зрозуміє, чому так сталося», — говорить Володимир Степанчук.

Під час проведення мінерального підживлення для вибору оптимальних доз NPK керуються результатами аналізу ґрунту та картами ґрунтів. Норма внесення залежатиме від кліматичної зони, сорту культури, густоти посіву, типу ґрунту, рН, органічної речовини, вмісту у ґрунті NPK, планового урожаю. Також враховуються погодні умови конкретного сезону. Наприклад, якщо осінь була сухою, норму внесення азоту в господарстві зменшують.

«Підживлення азотом ми розподіляємо на 3 блоки. Перший проводимо по мерзлоталому ґрунту. Дозу такого підживлення необхідно скорочувати, щоб за 2—3 дні вже розпочалася вегетація, і не було втрат азоту. Треба стежити за приготуванням робочого розчину, не додавати забагато води. Важливо, щоб ви сильно не розбавили азот, бо коренева система за відновлення вегетації потребує води.  Вона буде всмоктувати воду дуже активно, незалежно від того, чи потрібен їй азот. У цьому випадку розчинена сіль може порушити водно-сольовий баланс. Перше підживлення бажано мінімізувати. Норма залежить від аналізу ґрунту, від густоти посіву, кількості рослин на гектар. Другим блоком вносимо 30% від загальної кількості добрива, проводимо в фазі 23-25. Третій блок — 50% від загальної кількості добрива, у фазу ВВСН 30-31. Фактично основне мінеральне живлення треба внести до 6-го листка», — розповідає пан Володимир.

За словами Володимира Степанчука, він освоїв таку не зовсім просту науку, як управління якісними складовими урожаю. А саме — кількістю зерен у колосі, вагою 1000 зерен, збільшенням вмісту клейковини.

«Інноваційний підхід до вирощування озимої пшениці — це не використання якихось суперсучасних технічних засобів та великих затрат на вирощування. Це, у першу чергу, виважений підхід до кожного етапу вирощування культури, увага до найменших деталей. Всі їх добре знають, проте не завжди враховують у роботі. Ми намагаємось приділити увагу кожному етапу. Ефективність помітили майже одразу, адже проводимо багаторічні дослідження, використовуємо досліди наукових установ, іноземних партнерів. Уже протягом 3-4 років ми — лідери в урожайності», — підсумовує Володимир Степанчук.

Олена Мартиненко, SuperAgronom.com