Деструктор — необхідний елемент технології вирощування.

Будь-яка глобальна проблема може розвиватися без більш-менш фатальних наслідків досить довго, якщо зовнішні обставини будуть сприятливими. Наприклад, деградація ґрунтів вже давно стала глобальною проблемою, про що свідчать не тільки дані науковців та особисті спостереження аграріїв, але й створення міжнародного ґрунтового партнерства. При цьому проблема погіршення стану та родючості ґрунтів, при усій своїй гостроті та масштабності, донедавна відсувалася агровиробникам на другий план. Тому, що суттєвого погіршення своїх виробничих показників через деградацію вони не бачили.

Та досить різкі кліматичні зміни останніх років, що ускладнили звичні технології вирощування сільгоспкультур, показали: деградація ґрунтів і справді є проблемою, яку потрібно вирішувати вже сьогодні. Бо завтра можна залишитися взагалі без врожаїв, а отже, і без прибутків від рослинництва. Про одне з можливих рішень великої частини існуючих проблем з якістю ґрунтів та їхньою родючістю поговоримо сьогодні у проекті «Ґрунт: Рятувальна операція» разом з експертами «БТУ-ЦЕНТР».

Дані моніторингу земельних ресурсів, який регулярно проводиться ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», переконливо засвідчують, що останніми роками українські ґрунти помітно збіднюються і втрачають свої якісні та продуктивні показники. Ерозійні процеси пришвидшуються, зменшується вміст поживних речовин, набирають обертів процеси підкислення чи, навпаки, залуження ґрунтів.

Вчені НААН України звітують, що розораність земель в Україні є найвищою в світі й досягає 57% території країни та майже 80% сільськогосподарських угідь. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель впливає на зменшення родючості ґрунтів у зв'язку з їхнім переущільненням, руйнуванням структури, водопроникністю та аераційною здатністю з усіма екологічними наслідками.

Зміни клімату, які ми наочно спостерігаємо протягом останніх 20 років, лише прискорюються і посилюються з часом та впливають серед усього іншого і на стан ґрунтів. Посухи, пересихання річок та зниження рівня ґрунтових вод, зміна швидкості вітру, а відповідно, і посилення вітрової ерозії, травневі зливи, що промивають родючий шар ґрунту на полях — усі ці фактори суттєво впливають на стан ґрунтів.

Окрім власне втрат гумусу та руйнування структури ґрунтів, аграрії мають і ще одну велику проблему для рослинництва — посилення фітопатогенного навантаження. Власне, цю проблему вони створюють самі, відмовляючись від науково обґрунтованих сівозмін на своїх полях.

Власне, велике накопичення збудників хвороб та шкідників в ґрунтах сьогодні дуже дошкуляє аграріям. Проте вирішити цю проблему найочевиднішим шляхом — поверненням до наукових рекомендацій щодо ведення сівозмін — неможливо у сучасних економічних реаліях. Агровиробник вирощує продукцію рослинництва насамперед заради прибутку, тому не буде вкладати кошти в очевидно неприбуткові та незатребувані культури, аби тільки уникнути накопичення шкодочинних організмів в ґрунтах. Тому потрібно реально дивитися на речі та шукати інші способи зменшити фітопатологічне навантаження, при цьому не надто збільшуючи витрати на вирощування.

Відтворення родючості ґрунту в сучасному землеробстві неможливе без раціонального управління органічною масою рослинних залишків, які залишаються в полі після збирання врожаю. В умовах екологічних проблем, пов'язаних з надмірними викидами в атмосферу парникових газів, важливо, щоб вуглець, акумульований в органічній масі на поверхні поля, не піддавався швидкій мінералізації з виділенням СО₂, а закріплювався в ґрунті у вигляді органічних субстратів.

До того ж через систематичне вирощування рослин з однаковими біологічними вимогами, однотипним хімічним і біохімічним складом, розвитком специфічних хвороб і шкідників виникає так зване явище втоми ґрунту, патогенів, розбалансування агрофізичних властивостей. Внесення тільки мінеральних добрив та застосування хімічних ЗЗР не усувають, а навіть прискорюють прояв втоми ґрунту. Адже саме беззмінна культура, сприяє накопиченню токсинів у грунті і провокує алелопатичні явища.Тому ґрунт необхідно додатково заселяти корисною мікрофлорою, яка оптимізує грунтове середовище,буде пригнічувати ґрунтові патогени, деструктувати токсини.

Розкладання органічних залишків реалізується завдяки комплексу мікроорганізмів, частина з яких живиться лише водорозчинними речовинами, інші розкладають крохмаль, клітковину, геміцелюлозу, лігнін та інші складні вуглеводи. Тобто деструкція органічної маси — це багатоступінчастий процес, проходження якого має свої закономірності: продукти, утворені на кожному етапі розкладання, є субстратом для життєдіяльностіінших мікроорганізмів і так далі.

І на цьому моменті ми впритул підходимо до того факту, що деструктор стерні повинен стати обов'язковим елементом технології вирощування сільгоспкультур. Адже нанесення певних груп мікроорганізмів безпосередньо на органічні рештки (стерню) може вирішити і завдання раціонального розкладення цих решток, і певною мірою проблему втоми ґрунту.

Одним з найвідоміших та найбільш дієвих серед цієї групи препаратів наразі є деструктор стерні ЕКОСТЕРН®, що призначений для ефективного розкладання пожнивних решток, зокрема тих, що важко розкладаються, та оздоровлення ґрунту. Містить діючий чинник — спори та міцелій грибів-антагоністів Trichoderma lignorum, Т. viride, а також сукупність спор і живих клітин природних целюлозоруйнівних та фунгіцидних бактерій. Загальне число життєздатних клітин від2,5×10⁹ КУО/см³.

Перш за все потрібно розуміти, якою дією володіють складові препарату і завдяки чому здійснюється їхній вплив:

Завдяки такому складу ЕКОСТЕРН® забезпечує оздоровлення ґрунту, покращення структури ґрунту та підвищення вмісту гумусових речовин (завдяки збагаченню органікою), а відповідно, сприяє підвищенню врожайності вирощуваних сільгоспкультур.

В ННЦ «Інститут землеробства НААН» у лабораторних умовах провели дослідження для виявлення екологічної доцільності застосування біодеструктора ЕКОСТЕРН®. Дослід проводили впродовж місяця. В процесі дослідження не виявлено вибухової емісії вуглекислоти з грунту, відслідковано тенденцію до підсилення процесів гуміфікації. Втім, процес деструкції органічних решток підсилювався майже вдвічі. В одному з експериментів пластини целюлози витримували у контакті з ґрунтом, обробленим ЕКОСТЕРНОМ. Контроль: ґрунт не оброблений біодеструктором. Результат проведеного досліду показав, що активність руйнування целюлози при застосуванні препарату ЕКОСТЕРН® зростає з 25% до 54%, тобто більше, ніж вдвічі.

Про власний досвід застосування деструктора розповів і головний агроном ТОВ «Аграрні технології».

Своїми знаннями та досвідом застосування деструктора ЕКОСТЕРН діляться також представники СТОВ «Дружба НОВА» (КЕРНЕЛ).

Кількарічним виробничим застосуванням було також доведено, що використання деструктору ЕКОСТЕРН в багатьох господарствах дало можливість значно знизити кількість ґрунтових інфекцій, навіть при монокультурі.