Якщо вже шкідника «спіймано на гарячому», то за перших випадків виявлення дорослих особин або яєць шкідника розкидають трихограму (Trichogrammatoidea bactrae).
Застосовують у відповідь і армії природних ворогів — хижих клопів Nesidiocoris. Але поки що це популярно в країнах, де зі шкідником стикаються частіше. Цей жук знищує яйця томатної молі, тим самим не даючи розвинутися новим особинам шкідливих гусениць. За словами експертів, досить одного клопа на квадратний метр.
Не лише шкідники мають здатність підлаштовуватися під навколишні обставини, тобто виробляти резистентність до заходів захисту, а й рослини можуть ставати стійкими до тих чи інших уражуючих факторів. Науковці світу дослідили стійкість рослин-господарів шляхом розробки зразків томатів із високим вмістом цингіберену і/або ацилцукру, що призвело до низьких показників яйцекладки та харчування личинок молі.
Серед популярних біологічних методів боротьби — застосування грибів і бактерій. Наприклад, гриб Metarhizium anisopliae: молоді самки, інфіковані ним, не зменшують свою плодючість, проте смертність жіночих особин на 37% вища, а яйця піддаються інфікуванню через 72 години.
Для сільгоспвиробників першочерговими все-таки залишаються хімічні методи боротьби. Тож про них розповіли експерти
FMC.