Агрорік-2019:

Ось і підходить до кінця 2019 рік. Чи був він успішним для українських аграріїв? З якими проблемами зіштовхнулися керівники компаній, агрономи та дистриб'ютори? Які культури здивували врожайністю, а де цьому завадили кліматичні умови?

В'ячеслав Каракоша, консультант «Океан Інвест», згадує, що весна справді була складною. Затяжний березень з мінусовими температурами вночі та денними до 8°C були справжнім випробуванням для культури. Такою ж була і перша декада квітня. Далі різко потеплішало, пішли дощі, після яких почалася спека — саме в період наливання колосу. Через це зерно стало дещо щуплим і не налилось повністю. Якби не зіштовхнулися з посухою, мали б інший результат.

Та, незважаючи на погодні негаразди, в цілому 2019 рік видався одним з найвдаліших у валовому зборі озимої пшениці порівняно з трьома попередніми сезонами. За даними динамічної інфографіки урожайності ранніх культур на SuperAgronom.com, цьогоріч українські господарства намолотили 27,6 млн тонн зерна озимої пшениці. У 2016 році та у 2017 році результати були майже однакові: 25,7 та 25,8 млн тонн відповідно. Найменше за 4 роки було зібрано у 2018-му — 24,4 млн т.

У трійку регіонів, де сумарний валовий збір озимої пшениці був найнижчий в Україні з 2016 по 2019 рік, увійшли Закарпатська, Чернівецька та Івано-Франківська області, адже тут і площі під пшеницю найменші.

Масовий літ чортополохівки став однією з головних проблем цієї весни по всій території України. Зі шкідниками та хворобами соняшнику взагалі ситуація склалася досить напружена, і чортополохівка також «скористалася ситуацією».

Але шкідники шкідниками, а за результатами поточного сезону валове виробництво соняшнику в Україні сягнуло рекордної позначки 14,6 млн тонн.

На Херсонщині керівник господарства «Перше Травня» Сергій Косюк розповів, що у їхньому регіоні були дуже жорсткі погодні умови, тому без пару вважають, що хазяйнувати взагалі неможливо. Після посівів соняшнику намагалися по максимуму залишати площі під пар. Оскільки тут в ґрунті часто запас вологи не перевищує 65-85 см, вони не граються. Також чоловік наголосив, що у степу потрібна стабільність.

Виробництво насіння соняшнику в Україні у 2019/20 МР оцінюється на рівні 15,5 млн тонн, що на 3% більше врожаю 2018/19 МР. Показник валового збору культури при цьому зросте до трирічного максимуму. Про це свідчать дані звіту USDA за грудень.

Не надто сприятливим виявився сезон-2019 і для сої. Хоч наразі Україна є виробником сої №1 у Європі, аграрії серйозно задумуються про скорочення площ під культурою. Причина – зниження врожайності бобової через погодні чинники (нестача опадів, тривалі посушливі періоди) та низька ціна цього року, через що багато агровиробників недоотримали суттєву долю прибутків.

За останні 10 років площі під соєю зросли більше, ніж в 3 рази. Та у 2019 році становили 3,7 млн га. Це 8,5% від усіх площ під сільгоспкультурами.

Прогноз виробництва сої у 2019 році становив 1,6 млн га, тоді як фактично цьогоріч було зібрано врожай з 3,7 млн га з середньою урожайністю 2,35 т/га.

Попри те, що навесні вологи було достатньо, а іноді навіть і забагато — інтенсивні дощі у деяких регіонах буквально вимивали посіви.

Директор підприємства «Ташань», що на Полтавщині, В'ячеслав Здор розповів, що у період сівби спостерігались рясні опади, тому сіяти кукурудзу довелось в кілька етапів, з проміжками в 2-4 дні. Весняні дощі, що були вже після сівби, допомогли отримати рівномірні сходи і дали гарний старт росту.

Влітку довелося зіткнутися з дефіцитом вологи. Взагалі проблема вологозабезпечення цього року стояла досить гостро, у більшості регіонів рослини швидко всихали через посуху. На полях Одещини, Миколаївщини, Кіровоградщини, Черкащини, Чернігівщини та Полтавщини багато полів стояли у вересні із повністю сухою кукурудзою. Вологість зерна, казали агрономи, була на рівні 22-26%.

На Кіровоградщині, а саме в СФГ «Роксолана», за словами заступника керівника Руслана Больбота кукурудза дає «шикарні» врожаї. Минулого сезону на коло там отримали 3,6 т/га, а у 2017 році взагалі 2,2 т/га. Враховуючи погодні умови, вона просто не виживає.

Цьогоріч у липні-серпні в Закарпатській, в Житомирській та в Одеській областях виявлено західного кукурудзяного жука. У серпні на Черкащині ввели карантин через цього обмежено поширеного в Україні карантинного організму, а місяць потім у Кіровоградській, Одеській та Рівненській областях. У жовтні він перебрався на території Хмельницької та Чернівецької областей.

Станом на 24 грудня врожай кукурудзи в Україні зібрано з 99,5% прогнозованих площ (4,8 млн га). При середньому показнику врожайності 8,8 т/га валовий збір культури сягнув 36,7 млн тонн. Про це свідчать дані інтерактивної карти «Урожай Онлайн 2019».

У 2019 році на Житомирщині зібрано найбільше пшениці та ріпаку за останні 4 роки. А от керівник ТОВ «Семенівське» Володимир Сизоненко, що у Пологівському районі Зaпорізької облacті, поділився, що вони «ріпaк сіяти не можуть. Для хорошого врожаю ріпaку потрібен дощ у серпні й вересні, а в нас посухa, нема дощів, раніше було до 450 мм опадів на рік, тож ми були на коні, а тепер до 150 мм».

Схожа ситуація з посівною ріпаку цього року була і на Хмельниччині.

Сіяти гречку, цукровий буряк аграріям Сумської області заважає надто низька рентабельність. З кожним роком стає вигідніше вирощувати рослини, що найбільше виснажують ґрунт — соняшник та кукурудзу. Про це заявив Олександр Маслак, директор Департаменту АПР Сумської ОДА

За його словами, минулого року цукровий буряк сіяли в області десять агрофірм, а загальна площа під ним становила понад 3 тис. га. Цього року цукровим буряком в області засіяно лише 780 га площ.

За повідомленням прес служби ПП «Західний Буг» у них найбільше від природних катаклізмів постраждали посіви цукрових буряків. Вперше, за останні чотири роки, близько 300 га буряків (підрозділи Миколаїв, Розворяни та Суходоли) загинули через пилові бурі у квітні. Через бурі відбулось перетирання основи стебла. На початку червня посіви страждали уже від безперервних дощів, тому очікували вибракування ще частини посівів в результаті затоплення та замулення.

Природно-кліматичні умови України дозволяють вирощувати широкий спектр сільськогосподарських культур, в тому числі і високоприбуткових нішевих. Це стосується не лише зернових чи овочевих культур — у боротьбі за виживання виробники також звертають увагу на ягоди та шукають конструктивних рішень.

Але от з рисівництвом в Україні менш радісна ситуація. За даними Департаменту АПР Херсонської ОДА, у 2019 р. врожайність рису на полях області цьогоріч зросла в середньому на 0,2 т/га, перевищивши 6,2 т/га. Але при цьому, валовий збір культури знизився з 47 до 36 тис. тонн.

За його словами, галузь рисівництва стала менш прибутковою. Адже через гарний врожай рису в Азії його гуртові ціни на світовому ринку впали, що у свою чергу вплинуло на вартість вітчизняного рису.

Вітчизняні ягідники не знижують темпи закладки нових плантацій лохини. Прогнозувалось, що у 2019 році в Україні, швидше за все, буде закладено не менше 700 га нових плантацій цієї ягоди.

На сьогодні культуру вже вирощують майже в усіх регіонах України, де дозволяють природні умови, загальною площею близько 2 тис. га. І ця цифра з кожним роком збільшується. Основною причиною є ціна, адже лохина — найдорожча ягода серед тих, що вирощують в Україні, середня вартість її становить 150-200 грн/кг.

Але інформація про площі лохини в Україні не відображає поточного стану справ, вважає заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН Олександр Ярещенко.

Олександр Ярещенко зазначив, що чинниками, що зумовлюють розширення насаджень лохини, є стабільно висока ціна ягід на внутрішньому ринку, привабливі експортні напрямки і можливість отримати державну компенсацію за придбаний посадковий матеріал.

Посівні площі під амарантом в Україні зросли з майже 1 тис. га у 2018 році до 5 тис. га вже цього року. Про це в ході виступу на конференції «Нішеві культури. Проблеми і перспективи 2019» повідомив Олександр Дуда, голова Асоціації виробників амаранту і амарантової продукції.

2019-ий рік був багатий і на інші рекорди окрім валового збору зерна. Науково-виробниче товариство «Укрсорго» перевершило свій рекорд з урожайності сорго, який було встановлено торік на полях фермерського господарства у Рокитнянському районі на Київщині.

Якщо торік на полях цього господарства було одержано по 14,1 т/га цієї культури, то цього року — 18-20 т/га. Рекорд не офіційний, але високе досягнення «Укрсорго» підтвердили американські партнери, оскільки у США середня урожайність цієї культури нижча рівня 14 т/га.

Також наші аграрії оновили рекорд валового збору зерна. В Україні з площі 15 млн га зібрано 74,3 млн тонн зернових і зернобобових культур, що є рекордним показником врожаю за всю історію.

В Україні встановлено новий яблуневий рекорд. Станом на 1 лютого 2019 року, аналітики оцінювали запаси десертного яблука в Україні в 280 тис. тонн, що на 42% більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Це абсолютний рекорд запасів яблука станом на цю дату за всю історію України. Настільки стрімке зростання запасів яблука у порівнянні з 2018 року експерти пояснюють рекордним врожаєм і рекордними темпами введення в експлуатацію фруктосховищ в минулому році, що дозволило зберегти значно більший обсяг продукції до другої половини сезону.

Також цьогоріч найбільшу в Україні печерицю вагою майже 2 кг виростили на грибній фермі в Київській області. Печерицю вагою 1,98 кг і діаметром капелюшка 34 см виростили на грибній фермі компанії «Дінбо». Рекорд зафіксовано представником Національного реєстру рекордів України 22 січня як «Найбільша печериця». Зазначається, що це перший, у даній номінації, рекорд в Україні.

Початок посівної кампанії озимих під урожай 2020 пройшов більш-менш вдало. Адже у багатьох регіонах в кінці липня пройшли дощі. І хоч це трохи пригальмувало збирання пшениці, зате давало надію, що ріпак (першопроходець посівної) буде сіятись не в сухий ґрунт. Втім, з вологою пощастило не всім регіонам.

У центральній Україні головними, як і в усі попередні сезони, залишилися проблеми несприятливих кліматичних умов, а також фінансові питання. Нестача обігових коштів, щорічне здорожчання посівної через підвищення вартості МТР, намагання аграріїв заробити більше і через те нехтування сівозміною — цього року причини «головного болю» агровиробників практично не змінилися.

Через труднощі цьогорічної посівної частина площ під озимими зерновими наразі залишається незасіяною. За даними областей, під урожай 2020 року озимі культури на зерно посіяні на площі 6,97 млн га або 96% до прогнозу.

Гарячий сухий вітер та відсутність вологи, — це основні проблеми, з якими стикалися аграрії на сході України. Інші фактори, що негативно впливають на урожай, такі як шкідники та бур'яни, можна побороти за допомогою грамотно підібраних ЗЗР та розумної агрономії.

Наш суперагрономе, ми бажаємо тобі сили щоразу приймати зміни в погоді та натхнення їх долати!Гарних врожаїв у новому 2020 та нехай шкідники оминають твоє поле)