Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Володимир Фантух: Агроном має можливість управляти не лише процесами виробництва, а й до певної міри — самою природою
Ось уже 12 років компанія Ukrlandfarming працює на українському ринку, відточує технологію і стратегію розвитку і, як величезний корабель, вміло долає всі «айсберги» на своєму шляху. Серцем цього топ-латифундиста є, звичайно ж, рослинництво. Про принципи роботи цього напрямку, структуру холдингу, підбір кадрів і багато іншого нам розповів керівник департаменту з питань інновацій і розвитку агробізнесу Ukrlandfarming Володимир Фантух.
SuperAgronom.com: Володимир Степанович, чому саме агрономія? З яких причин вибрали цей напрям?
Володимир Фантух: Рослинництво — це певна формула фотосинтезу, коли з нічого (вуглекислого газу і води, під дією сонячної енергії) утворюється органічна речовина. Допомагає в цьому процесі хлорофіл. Є такий жарт, що американці при розробці свого долара спеціально дотримувалося цієї формули, щоб гроші примножувалися. Ось чому у них долар зелений, як рослина.
Розуміння цього принципу фотосинтезу і привело мене в професію. Лише природа здатна синтезувати органічну речовину “з нічого”. Всі інші лише використовують або переробляють те, що вже вироблено природою. А як раз агроном має можливість управляти процесами виробництва і до певної міри — самою природою. Сьогодні до цього розуміння додалося бажання захистити те, що ми вирощуємо: від шкідників, бур'янів, хвороб тощо. Від усього, що хоче забрати у нас «зелень» як у грошовому еквіваленті, так і в натуральному.
Вважаю, що агроном на сьогодні — це не просто професія. Це має бути фахівець-фізіолог, який розуміє рослину зсередини. Знає, що з нею відбувається, як вона почувається, чого хоче і як зможе принести ще більший урожай.
SuperAgronom.com: А як Ви прийшли в агрономію?
Володимир Фантух: Мій трудовий шлях почався в 1975 році. Тоді я навчався в ПТУ на тракториста і там освоїв ази агрономії. Але після служби в армії я пішов вчитися на агронома і почав шукати ту саму формулу фотосинтезу. Закінчив Українську сільськогосподарську академію (зараз НУБіП. — Ред.) і почав працювати в колгоспі. Два роки там я був головним агрономом, але коли поїхав до Києва на підвищення кваліфікації, то зрозумів, що хочу йти ще далі. Тому вступив до аспірантури на спеціальність «Загальне землеробство».
Саме робота з аналітичними даними дала змогу краще зрозуміти свою професію, дала вміння вибрати з величезної маси даних те саме раціональне зерно. Після закінчення аспірантури спробував себе у ґрунтовій мікробіології, де доповнив свої знання як ґрунтознавець і агроном. Таким чином я збагнув симбіоз рослини з мікроорганізмами, як вони почуваються, як живуть. З 1994 р. і дотепер я займаюся чистою агрономією.
SuperAgronom.com: Як сьогодні побудована Ваша робота в Ukrlandfarming?
Володимир Фантух: Сьогодні компанія Ukrlandfarming складається з 11 кластерів. У кожному з них працює заступник директора з рослинництва. Всього в компанії працює 179 агрономів (крім зазначених заступників з рослинництва). Також є агрономи-радники (5-6 чоловік). Вони перебувають у центральному офісі та допомагають агрономам на місцях.
Ukrlandfarming працює за сучасними технологіями. Ми використовуємо в роботі систему супутникового моніторингу Cropio, посівні апарати Precision Planting і систему Ag Leader з контролю висіву, також практикуємо диференційований посів залежно від родючості ділянок поля. Вся наша агрономічна база внесена в систему 1С. Агрономи на місцях добре знають технологію і можуть в базі переглядати історію поля. І якщо потенціал при сівбі озимої пшениці становить 6,5 т/га, то вони не планують 8 т/га. Агрономи бачать, який там є обмежуючий фактор. Це або рівень гумусу, або механічний склад, або кислотність, або сума ефективних температур. З огляду на всі ці фактори, фахівець намагається максимально використовувати потенціал поля, закладений природою.
Оскільки землі холдингу розташовані в 20 областях, то той, хто отримав 3 т/га, і той, хто отримав 8 т/га, насправді вкладають різні зусилля. Один, на півдні, боровся за урожай, другий, в центральному регіоні, просто використовував те, що дала природа.
Агрономи на місцях повністю самостійні у виборі технології. Вони розуміють умови ґрунту і погоди, знають правильні підходи, підбирають препарати для обробки. Центральний офіс може підказувати агрономам на місцях, як оцінювати роботу, але якщо вони обґрунтовують своє рішення, то воно залишається за ними.
SuperAgronom.com: Які культури вирощують? Наскільки агрономи в субхолдингах вільні у формуванні сівозміни?
Володимир Фантух: Наразі в Ukrlandfarming маємо 474 тис. га ріллі, яка використовується під посіви. І є ще землі під паром. 30% площі відводимо під кукурудзу, 12-15% — соняшник, 20% — озима пшениця, 12% ріпак, 12% соя. Звичайно, є ще кормові культури, багаторічні трави, кукурудза на силос. Приблизно такої структури ми намагаємося дотримуватися кожен рік. Нішеві культури не вирощуємо.
При цьому агроном зацікавлений у дотриманні правильної сівозміни, щоб отримати не тільки основну зарплату, а й додатковий дохід з поля. Скажімо, тут у нього росла пшениця, але він хоче посіяти ріпак, потім сою, потім кукурудзу, потім ще щось — це його право. Компанія не ставить собі планку засіяти обов'язково 170 тис. га кукурудзою, можна посіяти 160 тис. га або 190. Усе залежить від агрономів на місцях, їхньої сівозміни та підходів до роботи.
SuperAgronom.com: Тобто агроном — основна точка прийняття рішення?
Володимир Фантух: Директор зводить баланс всього підприємства воєдино, він може дати пораду агроному. Але якщо агроном впевнений, що при його вирішенні ми отримаємо більший прибуток, то керівник прислухається до фахівця. Адже головна мета на сьогодні — отримати вищу маржинальність. Наприклад, у нас в південному регіоні є структура, де сіють озиму пшеницю та ріпак. Так, для ріпаку там залишають землю під паром. Але при тому, що поле рік стоїть, вони отримують рентабельність 175%. Тому й прийняли таке рішення — не гнатися за малим, а отримувати урожай раз на два роки, який повністю себе окупає. І якщо такі ризики виправдовуються, то так, ми повністю покладаємося на агрономів на місцях.
Крім того, в південних регіонах ми використовуємо технологію no-till. У Миколаївській області посіяли 6,5 тис. га ріпаку «по нулю». Також багато років вивчаємо цей спосіб землеробства на 160 га в Херсонській області, можемо подивитися ретроспективу і спрогнозувати можливий розвиток подій. Адже на цих землях вже 12 років не проводилась оранка, ґрунт не оброблявся.
Повторюся, ми йдемо не за врожаєм, а за маржинальністю. Якщо агроном приймає для себе рішення йти за врожаєм з високою маржинальністю — тоді будь ласка. Але потрібно бути готовим відповідати за свої дії. Сьогодні вже не запитують у директора кластера про те, що відбувається на підприємстві. Питають більше керівника підрозділу: «Що робить ваш агроном? Як проходить робота? Чи є проблеми з весняно-польовими роботами?»
Раніше управління було вертикальним, з центрального офісу. Зараз же у нас повна децентралізація.
Як це відбувається на практиці? Агроном подає технологію кожної операції, схема розбита в плануванні, і ми бачимо, що саме і коли він збирається робити. Якщо я дивлюся, і там вказані правильні норми, немає відхилень, то узгоджувати не потрібно. Якщо ж є зміна в нормах, доповнені препарати, але фахівець пояснює, навіщо і чому він так робить, то йому теж даємо добро.
SuperAgronom.com: Яким чингом відбувається забезпечення основними засобами виробництва у Вашому холдингу?
Володимир Фантух: У нас, наприклад, є виробництво власного насіння, — за вже відпрацьованою технологією на насіннєвому заводі «Зоря». Ми виробляємо його як за ліцензією, так і в спільному вирощуванні. Завод досить продуктивний і прогресивний, щоб отримати необхідну кількість посівного матеріалу. Єдиний нюанс, що зараз ми в основному отримуємо батьківські форми, які компанії зазвичай продають і знімають з виробництва. Ми зупиняємося на них, щоб здешевити насіння.
Сьогодні у нас вирощується понад 900 га насіннєвих посівів кукурудзи. Цих обсягів цілком достатньо, щоб отримати дворічний запас насіння.
На Півдні у нас в основному українська селекція зернових. Там вирощуємо толерантні до посухи гібриди. На Півночі у нас чеська і німецька селекції. Але я бачу перспективу саме у вітчизняній селекції і біопрепаратах.
Використовуємо біопрепарати українського виробництва на всіх культурах, у всіх регіонах. Щорічно вносимо на поля близько 650 тис. т гною, який маємо завдяки розвиненому тваринництву. Таким чином зменшуємо норму внесення хімічних добрив. В оптимальній кількості намагаємося забезпечувати рослини елементами живлення, щоб отримувати планові показники.
Щороку проводимо закритий експеримент порівняння культур. Роздаємо агрономам насіння просто з номерками. Їх сіють в різних регіонах, обробляють і повідомляють нам результати.
Буває, що ми домовляємося про препарати, які будемо використовувати. Наприклад, я вже з досвіду знаю, що ця хімія коштує дешевше, але результат дає нічим не гірше дорогої. І агрономи погоджуються.
Ми використовуємо і генерики, їх частка в загальній кількості становить близько 30%, решта — оригінальні препарати. Якщо препарат якісний — немає збою, немає проблем при змішуванні, немає прострочень, то ми з ним працюємо.
SuperAgronom.com: Чи є у вас кадровий резерв агрономів? Де ви шукаєте фахівців і як навчаєте тих, хто вже працює в компанії?
Володимир Фантух: У будь-якому разі у фахівця повинен бути певний досвід. Молоді агрономи-випускники часто надто амбіційні. Вони вважають, що якщо закінчили ВУЗ, то вже гідні високої заробітної плати. Якщо не так, то йдуть продавати хімію. Але, щоб стати агрономом, потрібно добряче попрацювати. Зрозуміти, що таке обприскування, навіщо проводиться обробіток ґрунту, чого хочуть досягти тією чи іншої операцією. Але щоб усе це це глибоко розуміти, потрібно перепробувати багато на практиці.
Звісно, намагаємося переймати закордонний досвід. Але, аналізуючи умови іноземних колег, хочу сказати, що наші агрономи — герої. Вони працюють у зоні нестабільного зволоження, в зоні ризикованого землеробства і примудряються отримувати високі врожаї. Вони їдуть перейняти чужий досвід, а по поверненню кажуть: «Степанович, у нас ситуація краща, ми це вже пройшли». А все тому, що там не борються з погодно-кліматичними умовами. У нас борються, і у наших фахівців вже виробилося чуття, інтуїція, коли що треба сіяти, які прийоми застосовувати.
SuperAgronom.com: Які результати врожайності отримали в минулому році? Чи змінилася динаміка витрат на гектар?
Володимир Фантух: Минулий рік був хорошим. Кукурудзу зібрали з урожайністю 8-11 т/га залежності від регіону. Найкраще спрацював Подільський регіон, кукурудзи отримали 11 т/га, пшениці — 5,5-6 т/га.
У сезоні 2019 р у нас виросли витрати на гектар через те, що ми скоротили відсоток використання генериків. Сподіваємося, що ці витрати окуплять себе. Крім того, ми купили насіння кукурудзи та соняшнику. Хочемо порівняти з насінням власного виробництва.
За ЗЗР препарати подорожчали на 15%, по насінню — на 25%. Звичайно, подорожчання відбулося і за рахунок зростання цін, але також і за рахунок асортименту.
Але ми відійшли від погоні за високими показниками. Є базові, відпрацьовані технології, які розраховані на те, щоб в хороший рік отримати більший урожай, а в поганій — не програти. Не можна сподіватися, що раз в 3-4 року буде урожайний рік. Потрібно працювати так, щоб кожен рік отримувати результат. Не можна недоотримувати і чекати чогось.
У минулому році ми отримали достатньо вологи, щоб виростити хороший урожай кукурудзи. Аналізуємо останні роки і бачимо, що волога — основний фактор підвищення врожайності. Технологія відпрацьована, але опади — саме той фактор, який регулює нашу оптимізацію технології та веде до зменшення витрат.
SuperAgronom.com: Яка площа у вас зараз під зрошенням?
Володимир Фантух: Це 4,5 тис. га в Луганській і Запорізькій областях. На них вирощуємо різні культури. Раніше пробували сіяти під зрошенням сою, але коли є перебої з подачею води, то рослина отримує додатковий стрес. Потім хоч поливай, хоч ні, соя вже не дасть доброго врожаю. Зараз зрошуємо ті культури, які є найбільш перспективними з точки зору агронома.
SuperAgronom.com: Яка в компанії ситуація з технікою? Що плануєте оновлювати?
Володимир Фантух: Сьогодні ми хочемо оновити всі сівалки і перейти на Precision Planting. В основному це буде оновлення висівних апаратів, датчиків контролю. Раму міняти не будемо, так як залізо є залізо. Це питання також вивчають фахівці на місцях. Вони кажуть, що їм потрібно, який варіант обладнання хочуть отримати. Ми ж контролюємо точність висіву і дивимося на отриманий результат.
За обприскувачів потрібно оновити близько 20% всього техпарка. У 2019 року вже купили 3 самохідних обприскувача. І ось ці 20% теж будемо ще купувати і замінювати. Зараз без хорошої техніки вже не знайдеш хорошого фахівця. Ніхто не піде працювати, якщо в тракторі немає кондиціонера. Пам'ятаю, навчався в ПТУ і викладачка розповідала перспективи майбутнього, коли трактор сам їздить по полю. Тоді я думав: «Що ви таке кажете ...». А зараз вже навіть є трактора без кабіни, де участь людини зведено майже до нуля.
SuperAgronom.com: Ваш робочий графік дозволяє виїжджати в поля?
Володимир Фантух: Так, чотири дні на тиждень я проводжу в полях. Понеділок — день нарад. А в решту днів об'їжджаю всі критичні точки, спілкуюся з працівниками. Більшою мірою вони вже сприймають мене не як контролера, а як порадника. І везуть не в кращі поля, а в проблемні, щоб отримати корисну пораду. А раніше було навпаки. Намагалися приховати проколи.
SuperAgronom.com: Володимире Степановичу, за що Ви любите свою роботу?
Володимир Фантух: Можливо повторюся, але за реакцію фотосинтезу, коли з нічого виникає щось. Ось саме за це люблю. Так, я повинен знайти ідеальну систему захисту, щоб ніякі жук або бур'ян не вкрали частину мого фотосинтезу. Саме цю реакцію потрібно захищати. Я і агрономам своїм кажу: «Хлопці, зробіть все для того, щоб стати фізіологами. Щоб ви розуміли, як проходить ця реакція, що потрібно зробити, щоб використовувати весь потенціал, закладений у насінні».
SuperAgronom.com: Дякуємо за розмову! Бажаємо Вам розкрити потенціал повною мірою!
Софія Ярошенко, Алла Гусарова, SuperAgronom.com