Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Тіні забутих … злаків: хто в Україні вирощує спельту
Спельта, яку вирощували по всьому світі за сотні років до того, як з’явилась м’яка пшениця тепер є малопопулярною, слабовпізнаваною та більше того, навіть назва часто викликає подив. Вона є нішевою культурою, яку не часто наважуються вирощувати. Так, в Україні на пальцях можна перерахувати підприємства, де в сівозміні наявна спельта.
Селекцією спельти в Україні займається Всеукраїнський науковий інститут селекції (ВНІС), де вивели і зареєстрували два сорти, а саме: Зоря України (2012 р.) та Європа (2015 р.) Обидва сорти є пізньостиглими, мають високий відсоток білку, є придатними для органічного землеробства. Також, вони не вимогливі до умов вирощування — здатні витримувати гірські ґрунти, збіднені на елементи живлення, крім того, толерантні до основних хвороб, що загрожують пшениці. Єдине, Європа відрізається більш легким обмолотом зерна та вищим потенціалом урожайності до 7 т/га.
Окремої статистики стосовно вирощування спельти в Україні не ведеться. Цю культуру здебільшого відносять до складу звичайної озимої пшениці. Тому важко говорити, в якому стані наразі знаходиться ринок.
«У нашій країні вирощують спельту в основному в північних регіонах, менше її сіють в центрі, а якийсь час тому займались культурою і на півдні. Оскільки в Україні слабо налагоджена система оплати за насіння, йдеться про роялті, то спельта розповсюджується безконтрольно. Через це, неможливо підрахувати, в яких об’ємах вирощується на даний момент», — розповів керівник з насіннєвої селекції зернових ВНІС Андрій Васильченко.
Звичайна пшениця в свій час витіснила спельту з ринку через суто економічні причини. При переробці спельта потребує додаткової процедури, а саме лущення або обрушення зерна, що потребує додаткового обладнання. Крім того, врожайність спельти менша, ніж у пшениці, їх співвідношення 70:100%, а після процедури обрушення — 50:100%. Важливим моментом є й те, що ціна на спельту є вищою, але покупна спроможність в Україні низька, в результаті такою ж є і популярність.
В організації працюють над створенням нових сортів, проводять випробування, але не поспішають з їх реєстрацією, адже, знову ж таки, попиту на ринку майже немає. Окрім спельти, також в розробці перші в Україні сорти полби.
«Нові сорти відрізнятимуться від вже існуючих, в першу чергу, висотою. Ми працюємо над тим, щоб культура стала нижчою. Оскільки звичайна висота рослин більше 1 м, а на деяких полях досягала і 1,5 метри, в залежності від добрив і природних умов сезону. Це зменшить відсоток вилягання рослин. По-друге, концентруємо увагу на збільшенні врожайності», — зауважив Андрій Васильченко.
Найбільш вигідно сьогодні вирощувати спельту за органічною технологією, адже в такому випадку вона є більш рентабельною і ринок збуту тоді ширший.
Виробники органічної продукції наразі часто віддають перевагу спельті над пшеницею ще й тому, що вона менш вибаглива до природних умов, таких як морози та нестача вологи, їй менше завдають шкоди шкідники та хвороби.
Спельта за органічною технологією вирощування
У господарстві ТОВ «Жива Нива» Житомирської області, де вся продукція вирощується за органічною технологією і є сертифікованою, мають суттєвий досвід вирощування цього пращура сучасної пшениці. Про це розповів керівник підприємства Олексій Язиков.
«Спельту вирощуємо вже 5 років. Із самого початку – виключно за органічною технологією. Тепер вона займає в нас приблизно 20% в сівозміні із загальних 4,2 тис. га», — розповів Олексій Язиков.
Ринок збуту спельти повільно, але збільшується, здебільшого зерном цікавляться в Європі, куди в основному і йде щорічний врожай. Хоча минулого року, як зазначають в господарстві продавали на внутрішній ринок.
Європа зазвичай купує спельту в лусці, адже це доводить її справжність. Тепер в господарстві знайшли іноземного покупця, що забиратиме вже очищену продукцію.
Спельту в господарстві очищують під час збирання, з-під комбайну вона виходить достатньо підготовленою до подальшого зберігання або транспортування. Додаткових операцій по очищенню від луски тут не проводять.
Це непримхлива культура, технологія вирощування якої майже не відрізняється від пшеничної. Відмінність тільки в живленні, але враховуючи, що йдеться про органічну технологію землеробства, питання внесення добрив закривається. І так як будь-які препарати хімічного походження є забороненими живлення культури тут відбувається інакшим чином – за рахунок сівозміни, бо спельту сіють після гороху, що є найкращим для неї попередником. Та й варто враховувати те, що спельта є невибагливою до наявності поживних речовин в ґрунті.
«З даною культурою виникають складнощі при сівбі. Насіння може бути подвоєне, потроєне і з великою кількістю луски. У результаті чого забиваються і виходять з ладу сівалки, ми для роботи з даною культурою використовуємо Lemken Solitair. Але, та ж луска є природним захистом насіння і молодих рослин від бур’янів, шкідників та хвороб, що однозначно є тільки плюсом, особливо для органічної технології», — зауважив Олексій Язиков.
Відносно термінів сівби, то спельту сіють у той самий час, що й жито і пшеницю. Норми висіву дещо менші, ніж у пшениці, для себе оптимальними визначили 150-200 кг/га, але варто враховувати те, що із загальної кількості насіння близько 30% - це лушпиння.
У деяких джерелах є інформація про те, що спельта має схильність до вилягання через свою висоту 1-1,7 м, але Олексій Язиков заперечив цю думку, адже за роки вирощування такого жодного разу не траплялось.
Для вирощування даної культури в господарстві обирають німецьку селекцію, не перший рік вирощують один сорт, адже вважають її більш витривалою і якісною.
Зі шкідниками на культурі не боряться, бо мало хто їй дошкуляє, комахи більше звертають увагу на пшеницю. Хвороб також майже нема.
«Культура дає непоганий врожай, порівнюючи зі звичною нам пшеницею — не гірший, а ціна на неї дещо вища. Максимальну урожайність вдавалось отримати 5 т/га, мінімально 0,5 т/га», — поділився Олексій Язиков.
У народі кажуть: «Все нове — давно забуте старе!» — Ось так і у сільському господарстві: хтось відмовляється від обробітку ґрунту, хтось перестає застосовувати пестициди і надає перевагу всьому натуральному, а хтось відроджує культури, які втратили популярність сотні років тому.
Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com