Помилка, яка знищує родючість грунту

Технології вирощування сільськогосподарських культур дуже різноманітні. Але всі вони направлені на одне — отримання найвищих показників урожайності. Відомо, що одним з найважливіших факторів для досягнення цієї мети є родючість грунту. Будь-який агроном із впевненістю скаже, що в господарстві стараються дотримуватись найголовніших правил і принципів щодо збереження родючості грунтів.

Але вже багато років в наші країні не можуть відмовитися від такого процесу як спалювання післяжнивних решток на полях. Ця практика, на жаль, дуже поширена серед недобросовісних аграріїв. Які ж причини призводять до цих дій?

Основною причиною спалювання соломи в більшості господарств називають те, що в ній накопичуються шкідливі мікроорганізми і за допомогою цих дій можна швидко і без проблем з цим справитись. Але таке вирішення проблеми не є раціональним. Адже в наш час існує велика кількість хімічних препаратів і агротехнічних заходів, за допомогою яких можна вирішити це питання.

Ще одним фактором, що спонукає до такої сільськогосподарської практики є те, що для конкретного господарства загортання соломи і післяжнивних решток є трудомістким і дорогим агрозаходом. Але в цій ситуації, не заважало б згадати, що високі температури ведуть до розкладання гумусу, що знижує рівень родючості грунту і призведе до недобору урожаю. А це буде відчутно в економічному плані.

До яких же наслідків може привести така недбалість? По-перше, безповоротно гинуть корисні мікроорганізми, які беруть учать у формуванні органічної речовини, а це, в свою чергу, призводить до погіршення структури орного шару грунту. Відбувається зниження стійкості до ерозійних процесів. Для відновлення продуктивності грунту потрібен не один рік.

По-друге, не можна забувати, яку небезпеку і втрати може принести цей агрозахід на сусідні поля. Кожного року згорають сотні гектарів, і збитки рахуються мільйонами.

По-третє, спалювання сухих рослинних залишків стало настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.

Як же боротися з безвідповідальними аграріями, які можуть завдати шкоди не тільки своєму господарству? В Україні спалювання рослинних залишків заборонено статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 16 та 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», пунктами 3.6.14. та 3.7.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, пунктами 3.6 та 6.4.2. Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України та законодавством України про охорону земель. За будь-яких обставин ніхто не має права самовільно спалювати листя, траву чи стерню. Карається штрафами. Але коли і кого це зупиняло?

Можливо потрібно пояснювати, знайомити з практикою більш сучасних і успішних господарств, де використання соломи на добриво приводить до економії на органічних добривах та збільшенню урожайності.

Факт: За рахунок використання соломи та рослинних решток на кожний гектар в ґрунт повертається 15–20 кг азоту, 8–10 кг фосфору і 30–40 кг калію. Використовуючи 17–20 млн т соломи, як органічного добрива, можна щороку заощаджувати понад 100 тис т азоту, 70 тис т фосфору і 250 тис т калію.

Господарство може використовувати солому як підстилку для тварин, компостування, заорювання в грунт в якості органічного добрива. Є багато технологій використання соломи, які згодом позитивно позначаться на економічному становищі господарства.

В наш час кожен аграрій старається зекономити: на насінні, ЗЗР, добривах. Але що стосується практики спалювання соломи ― це не економія! Адже негативні наслідки завдані грунту у своєму ж господарстві будуть незворотними. Отож, потрібно робити висновки вчасно, щоб потім не рахувати збитки.