Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
No-till: панацея чи головний біль для агронома?
Багато фахівців вважає нульовий обробіток ґрунту ідеальною технологією. Про неї сперечаються і агрономи, і науковці. Як і будь-яка інша, ця система має свої плюси та свої мінуси.
Їх бажано враховувати господарствам, що планують перейти на No-till або вивчають можливості такої системи обробітку ґрунту .
No-till — система землеробства, яка передбачає відмову від оранки та зменшення дії техніки на ґрунт до мінімуму. З цією метою використовуються, як правило, надпотужні трактори і комбайни в поєднанні з широкозахватною технікою. Може застосовуватись також обробка посівів за допомогою авіації. Для захисту від бур’янів поверхню землі вкривають товстою мульчею з пожнивних решток та використовують гербіциди.
SuperAgronom.com поцікавився думкою та досвідом українських агрономів з використання цієї системи землеробства..
Як впливає No-till на стан ґрунту?
Перевагами нульового обробітку слід вважати:
- Збереження структури, притаманної тому чи іншому типові ґрунту. Оскільки механічний обробіток відсутній, структура ґрунту зберігається у повному обсязі.
- Збереження ґрунтової фауни, зокрема дощових черв’яків, які є найкращими союзниками ґрунтів. Серед іншого, черв’яки покращують природній обмін калію.
- Збільшення кількості органічних речовин.
- Захист від ерозії — за рахунок збереження фауни та органічних решток.
- Збереження вологи: кожна механічна обробка полів призводить до їх висушування, тому No-till сприяє збереженню ґрунтової вологи якнайкраще. До того ж, у товстому шарі мульчі конденсується волога з повітря, тому навіть за тривалої посухи рослини засвоюють воду з мульчі.
- Регуляція ґрунтових температур. При застосуванні технології No-till ґрунт має більш низьку температуру, ніж під час застосування традиційних технологій обробітку. Взимку він промерзає менше завдяки захисту, який забезпечується рослинними рештками. А влітку, за високих температур, прогрівається повільніше... Тобто різких перепадів, які здатні значно нашкодити рослинам, не буде.
В той же час недоліками No-till з погляду стану полів можна вважати неможливість вирівнювання, обмежене розповсюдження фосфору, пізній прогрів грунту навесні та неохайний вигляд посівів. Останнє — скоріше не недолік, а особливості сприймання, деякі агрономи навіть називають нульовий обробіток «сміттєве хазяйнування».
ЗЗР, бур’яни та хвороби
Технологія No-till здатна «додати проблем» з хворобами та шкідниками. Рослинні рештки — сприятливе середовище для розмноження шкідників та збудників хвороб, тому їх розповсюдження буде швидшим, ніж при традиційному обробітку. Тому перед запровадженням системи No-till кілька років проводиться ретельна й більш жорстка обробка пестицидами від бур’янів, хвороб і шкідників, щоб очистити поля від джерел інфекції. Велика увага має приділятись сівозмінам та просторовій ізоляції посівів, що не завжди вдається.
Пестициди при нульовій технології застосовувати важче, так само як і вносити мінеральні добрива. Окреме внесення при No-till неможливе, тому господарствам потрібно шукати інші методи контролю шкідників. Що стосується добрив, то їх потрібно вносити під час посіву, а цей процес потребує використання спеціальної техніки.
Також нульовий обробіток може призвести до поширення стійких видів бур’янів, тому що контроль засміченості посівів повністю залежить від внесення гербіцидів. Їх постійне застосування сприяє селективному відбору найбільш стійких бур’янів.
Вигоди та незручності для господарства
З одного боку, застосування No-till дозволяє значно зменшити експлуатаційні витрати, кількість технологічних операцій та час на їх виконання. З іншого – нульовий обробіток потребує використання потужніших тракторів та спеціалізованих широкозахватних агрегатів. Така техніка вимагає великих затрат на її придбання, але плюсом є те, що значно ефективніше витрачається пальне. До того ж, зменшуються амортизаційні відрахування через менший час роботи протягом сезону.
Особливістю і перевагою є те, що зменшується потреба у спеціалістах та знижуються кваліфікаційні вимоги до них. У той же час, для правильного та ефективного господарювання за технологією No-till потрібен практичний досвід. Якщо його немає — краще спочатку скористатися допомогою професійних консультантів і агрономів, які мають досвід вирощування культур за такої технології.
Час чи урожайність?
Нульовий обробіток заощаджує час, який можна витратити на ефективний менеджмент чи навіть відпочинок від «польового сезонного рабства». Для агрономів господарства це безумовний плюс. А от керівникам No-till може завдати головного болю, оскільки існує високий ризик зниження врожайності у перші роки застосування такої технології. А саме в цей час зазвичай потрібне придбання спеціалізованої техніки та ЗЗР, тому господарству може навіть доведеться певний час працювати у збиток або на межі рентабельності. Ці втрати можуть бути компенсовані наступними роками, коли прибутковість почне зростати за рахунок зменшення витрат.
У майбутньому, коли нульовий обробіток буде достатньо освоєний і стане основним методом господарювання, врожайність може навіть підвищитись. Але на період набуття необхідних навичок та становлення технології у господарствах можливі певні збитки
Вибираючи будь-який метод господарювання, потрібно врахувати всі його сильні та слабкі сторони і лише тоді віддавати перевагу тій чи іншій технології — і робити це з «розплющеними очима». Не сподіваючись на миттєве диво, лише на працю та здоровий глузд.
Олена Басанець, SuperAgronom.com