Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Юрій Педерій: У безпілотників великий потенціал, зокрема й у диференційованому захисті рослин
Новітні технології все швидше включаються у повсякденне робоче життя українського аграрія. Про одну з таких інновацій – внесення пестицидів за допомогою дронів – розповів SuperAgronom.com Юрій Педерій, керівник проекту AeroDrone.
SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, детальніше про свою компанію. Чим вона займається?
Юрій Педерій: Компанія AeroDrone займається розробкою, виробництвом та експлуатацією безпілотних літаків для захисту рослин. Ми почали цим займатися більш ніж 5 років тому, спочатку це було більше хобі, ніж бізнесом. Але років зо два тому ми почали перевіряти нашу технологію у польових умовах. Те, що почули від аграріїв, нас вразило, тож ми почали далі працювати, удосконалювати технологію. Минулого року створили безпілотний апарат із корисним навантаженням 60 кг. Це, мабуть, один із найбільших безпілотників нині в Україні. Цього року плануємо його випустити на поля, щоб обробляти посіви та допомагати аграріям.
SuperAgronom.com: Ви кажете про останні 5 років. А до цього ви працювали з дронами?
Юрій Педерій: Я закінчив авіаційний інститут, маю спеціальність інженера з автоматизації. І окрім, власне, керівництва проектом, я працюю саме у сфері автоматизації: «навчаю» дрони літати, обробляти посіви, вибудовую пікові ритми. Це творчий процес, це те, заради чого я прокидаюся кожного ранку.
SuperAgronom.com: Що є головною особливістю такого «безпілотного внесення»?
Юрій Педерій: Передусім, ми застосовуємо дрібнокрапельне обприскування. Розмір краплі – близько 100 мікрон. Головна відмінність від, скажімо так, традиційного способу обробки посівів полягає в тому, що ми практично не використовуємо воду. Ми використовуємо пестициди із мінімальною кількістю води, знижуючи норму її використання приблизно у 100 разів. Норма внесення становить близько 1-3 л/га робочої рідини. Тобто, це метод ультрамалооб’ємного внесення.
SuperAgronom.com: І чим ця технологія приваблює саме аграріїв?
Юрій Педерій: Захист рослин – досить складна робота, аграріям потрібно встигнути вчасно захистити свій урожай. Тому для них темпи вирішують усе. Встиг захистити – переміг, не встиг – програв і втратив урожай. А наземні машини для обробки посівів – повільні, важкі, керуються оператором, а отже, можливий вплив людського фактору. Наша техніка у рази продуктивніша. Один безпілотник здатен замінити одразу кілька наземних машин. Якщо ж говорити про операційні витрати на захист одного гектару, то трактору потрібно мінімум 1 л пального. Наш безпілотник витрачає 100 мл пального на 1 га. Іншими словами, це набагато ефективніше і з погляду витрат та логістики, і з погляду економії часу. Особливо, якщо у господарства тисячі гектарів земель.
SuperAgronom.com: А пестицидів на таке внесення потрібно застосовувати більше?
Юрій Педерій: На даний час ми дотримуємося рекомендованих виробниками норм. Готуємо бакову суміш з урахуванням вказаних ними вимог. Якщо температура повітря така, що потрібні антивипаровувачі, ми їх додаємо. Якщо потрібні прилипачі – додаємо прилипачі.
SuperAgronom.com: Чи є якісь обмеження у застосуванні пестицидів? За групами, за препаративними формами, можливо?
Юрій Педерій: Звичайно, для ультрамалооб’ємного обприскування можемо застосовувати не всі препарати. Є препарати, норма внесення яких складає від 5 до 10 л/га, і це саме чистого пестициду, а не в робочому розчині. Їх ми виключаємо. Також є препарати, які не призначені для внесення авіаційним методом. І такі обмеження обов’язково враховуємо. Але в цілому, якщо поглянути на весь спектр ЗЗР, дозволених для використання в Україні, у кожній групі препаратів – фунгіциди, гербіциди, інсектициди, регулятори росту, десиканти – є найменування, які можна успішно використовувати і для ультрамалооб’ємного внесення. Щодо препаративних форм, нам потрібна рідка однорідна бакова суміш, тож дивимося і на водорозчинність, звичайно.
SuperAgronom.com: Щодо ультрамалооб’ємного внесення, хоча це й порівняно «свіжа» технологія, вже тривають суперечки, є певні питання та недовіра. Чи можете спростувати або підтвердити міфи, котрі вже виникли? Наприклад, такий: дрібна крапля надто сильно зноситься вітром?
Юрій Педерій: Так, готовий. Дійсно, для даного методу внесення пестицидів є обмеження за силою вітру. Якщо вітер 5 м/с і більше, знесення стає неконтрольованим, тож у цей період робити обприскування просто недоцільно. Знесення є завжди, навіть за швидкості вітру 1 м/с, але до певних меж (саме до 5 м/с), ми цей процес контролюємо. Ми знаємо чітко, у якому напрямку та з якою силою йде знесення, тому коригуємо наші точки GPS входу/виходу з поля. Таким чином завжди маємо змогу переконатися, що препарат потрапляє саме на поле і за його межі не виноситься. Перед кожним обприскуванням ми заміряємо силу вітру та коригуємо польотне завдання з урахуванням цих замірів. Якщо протягом дня вітер змінюється, коригування проводяться перед виходом на кожне нове поле.
До того ж наші розпилювачі дають досить високий ступінь монодисперсності, понад 80% крапель у нас монодисперсні у діапазоні 100 мікрон. Водночас за розпилення форсунками наземного обприскувача полідисперсність дуже висока, розмір крапель коливається від 50 до 200 мікрон. У цьому випадку навіть за незначного вітру знесення буде неконтрольованим, адже дрібніші фракції летітимуть далі, ніж інші, а великі краплі падатимуть безпосередньо під обприскувачем.
Ми можемо точно розрахувати знесення крапель, але зі свого досвіду скажу вам, що невелике знесення – то навіть на користь. Тому що все одно є певна крива розподілу густини крапель під час розпилювання. Тобто, є ділянки із більшою густиною внесення, є такі, де густина зменшується. Коли невеликий вітер, подібна картина починає «розмазуватися», середнє відхилення від рівномірної густини поступово вирівнюється.
SuperAgronom.com: Кажуть, що дрібна крапля швидко сохне, причому інколи навіть не долітаючи до рослини. Чи так це?
Юрій Педерій: Ми всіляко намагаємось зменшити ступінь випаровування розчину, для цього додаємо певні ад’юванти, робимо масляні розчини. Тож можу запевнити, що у повітрі краплі не висихають і ефективність внесення через розмір краплі не знижується.
SuperAgronom.com: Існує і такий міф, що за ультрамалооб’ємного обприскування рідини недостатньо для змочування листкової поверхні, що препарат осідає на восковому нальоті, на ворсинках, а листком не поглинається.
Юрій Педерій: Наше завдання – доставити пестицид до рослини. Змочуваність листка уже залежатиме від того, які агенти додано до самого пестициду. Існує цілий спектр поверхнево-активних речовин (ПАР), які дають змогу змочувати рослину та проникати всередину, ми їх будемо використовувати.
SuperAgronom.com: Що скажете на рахунок безпеки праці з настільки концентрованими розчинами.
Юрій Педерій: Із будь-якими пестицидами працювати небезпечно без належних заходів захисту. Є певні норми індивідуального захисту працівників та санітарно-епідеміологічні норми обробки посівів. Ми їх обов’язково дотримуємося, до того ж ризики знижуються ще й за рахунок точного внесення препаратів.
До речі, є ще один важливий момент у внесенні саме концентрованих пестицидів, скоріш гербіцидів. Якщо на рослину потрапляють великі краплі розчину, відбувається опік листка. У нашому випадку дрібні краплі не спричиняють опіків і водночас, у порівнянні із наземним внесенням, на 1 кв. см листка крапель потрапляє більше.
SuperAgronom.com: Кого ви зараз бачите клієнтами своєї компанії – це великі холдинги чи середні господарства?
Юрій Педерій: Великі господарства, холдинги, зазвичай готові випробовувати технологію і потім інтегрувати її у своє виробництво. Ми вже працюємо або ведемо переговори із кількома великими агрохолдингами. Що ж стосується середніх господарств, то тут інколи виникає, так би мовити, бар’єр від інвестицій у попередню технологію. Це коли фермер нам каже: «Я минулого року вклав півмільйона у нові обприскувачі, а тепер що – ви будете працювати, а обприскувачі стоятимуть?». Але і з цим сегментом, я впевнений, ми будемо успішно працювати, є новатори, які зацікавлені у впровадженні технології ультрамалооб’ємного обприскування посівів.
SuperAgronom.com: Коли безпілотник обприскує посіви, вага баку змінюється прямо під час польоту. Як це може вплинути на подальшу рівномірність внесення ЗЗР?
Юрій Педерій: Інерційність має велике значення, особливо для втримання висоти. Оскільки безпілотник летить досить низько, на висоті 5-10 м, залежно від рослини, що обробляється, утримання висоти є дуже важливим моментом. І ми з командою витратили близько двох років, щоб «навчити» його утримувати висоту на усіх стадіях наповненості баку. Це наше ноу-хау налаштування автопілота.
Все відбувається повністю автоматично: безпілотник сам знижується, сам заходить на поле, вмикає насоси, летить, розпилює, доходить до точки виходу, вимикає насоси, підіймається, розвертається, знову опускається. Єдине, що вимагається від оператора – правильно запланувати польотне завдання, врахувати усі параметри поля, усі можливі перешкоди, параметри вітру.
SuperAgronom.com: Чи впливає якось рельєф поля на роботу безпілотника?
Юрій Педерій: Оскільки у нас встановлено лазерний висотомір, безпілотник іде по рельєфу. Він утримує висоту у межах 1 м. Це дуже точний комплекс: машина вагою 150 кг мчить на швидкості 100 км/год на висоті 5 м з точністю утримання до 1 м. Тобто, будь-які пориви вітру компенсуються. Досить довго нам довелося «вчити» свою техніку з однаковою ефективністю працювати і з повним навантаженням, і з порожнім баком. Але ми цього досягли.
SuperAgronom.com: Які переваги з економічного погляду дає ваша технологія таким господарствам?
Юрій Педерій: По-перше, це зменшення капітальних витрат на купівлю техніки. Тут, думаю, докладно пояснювати не треба. По-друге, це зниження операційних витрат: на пальне, на воду для робочих розчинів, на логістику, адже цю воду потрібно привезти, хтось має слідкувати за її якістю, робити робочий розчин, тощо. По-третє, це економія на персоналі та заробітній платні. Якщо за наземного обприскування для роботи одного комплексу потрібно 4-5 працівників, то в нас усю роботу з безпілотним комплексом виконує 2 людей. Один сидить за монітором і відслідковує виконання польотного завдання, інший виконує функції механіка та заправника, іншими словами, працює безпосередньо із технікою. Ось за цими трьома пунктами я бачу можливість скоротити витрати господарства в кілька разів.
SuperAgronom.com: Яка окупність вашої техніки?
Юрій Педерій: Якщо порівнювати із наземною технікою, то витрати на купівлю нижчі на порядок. Якщо ж казати про сервісну модель та операційні витрати, а також прибуток від наданих послуг, такий комплекс окупиться менш ніж за сезон. Наприкінці сезону партнер може отримати непоганий прибуток від сезонної роботи із використанням наших безпілотників.
SuperAgronom.com: А що з інфраструктурою? Які мінімальні вимоги потрібні, щоб можна було застосовувати безпілотник?
Юрій Педерій: У нашої техніки набагато скромніші вимоги до інфраструктури, ніж у наземної техніки чи звичної сільгоспавіації. Нам потрібен майданчик розмірами 150 м на 15 м, причому це може бути дорога, луг, навіть клаптик скошеного поля. І з цього майданчика ми не лише обробляємо поле поряд, а й усі поля в радіусі до 10 км.
SuperAgronom.com: Зараз уже є багато подібних іноземних розробок. Чим вирізняється ваша?
Юрій Педерій: Здебільшого у таких випадках йдеться про розробки китайських компаній, які здатні узяти на борт не більше 10 кг і обробляють виключно невеликі площі. Щоб обробити таким безпілотником середнє поле площею 100-200 га, потрібно 50-60 вильотів, це затратно і неефективно. Тобто, на даний час ми не маємо прямих конкурентів, це як порівнювати звичайний автомобіль та іграшковий. Але не виключаю, що в майбутньому такі конкуренти з’являться, адже ринок дійсно цікавий.
Буває так, що заявлені іншими виробниками характеристики дрона можуть бути перебільшеними, тобто видається бажане за дійсне. Але, я думаю, колись ми все ж прийдемо до збільшення продуктивності таких систем, як засобів для моніторингу посівів. Якщо ж говорити про потенціал безпілотників, у перспективі я бачу точне землеробство, яке дозволить аграрієві кожній рослини дати окремі ліки. Інакше кажучи, йтиметься не про суцільне обприскування, а про багатоточкове, диференційоване, коли потрібно змінювати і розмір краплі, й концентрацію, і норму внесення. Ми над цим працюємо.
SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову!
Яна Красновська, Олена Басанець, SuperAgronom.com