Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Юрій Карпець: Основна проблема рослинництва сьогодні — стійкість і формування стійкості
Міжнародний форум АГРОПОРТ Схід Харків 2017 вже вчетверте проходив у першій українській столиці — Харкові. Виставка відбувалась під час Всесвітнього дня продовольства (WFD), а саме 6-7 жовтня. На захід з’їхалось багато представників агроіндустрії не лише нашої держави, а й сусідніх. У рамках проекту про стан і перспективи аграрної науки вдалося поспілкуватись з Юрієм Вікторовичем Карпцем, к.б.н., доцентом Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва.
SuperAgronom.com: Розкажіть детальніше про вашу лабораторію. Над чим зараз працюєте?
Юрій Карпець: Наша лабораторія була створена офіційно років 10 тому, а неофіційно існує вже понад 15. У середньому там працює постійно 10 співробітників, це аспіранти, студенти, педагоги університету. Лабораторія називається «Лабораторія фізіології і біохімії стресу рослин». Центральною тематикою є: стреси рослин і їх адаптація до негативних чинників навколишнього середовища в різний його аспектах, і з можливим індукуванням і вивченням механізмів самої цієї адаптації, протікання стресових реакцій.
SuperAgronom.com: Кажете, що працюєте 15 років. Чим можете пишатись, чого досягли за цей час?
Юрій Карпець: У першу чергу пишаємось науковими публікаціями, які виходять в міжнародних журналах. На нас посилаються, нас цитують. У певних виданнях інструментальна база більша, але вони беруть за основу наші думки. Оскільки інструментальної бази у нас не вистачає, доводиться у дослідженнях виїжджати за рахунок ідей.
SuperAgronom.com: Юрію Вікторовичу, опишіть, будь ласка, сучасний стан аграрної науки.
Юрій Карпець: Як мінімум, перспективи є. Але для розвитку фундаментальної науки необхідна підтримка держави, а для практичної – підтримка виробництва. Адже в країнах Європи практична частина фінансується саме виробництвом, а фундаментальна – державою на конкурсних засадах.
SuperAgronom.com: Які саме напрямки є перспективними для розвитку аграрної науки, а також які є найбільш пріоритетними?
Юрій Карпець: У світовій фізіології і рослинництві за останні 10-15 років основною проблемою є саме стійкість і формування стійкості. Якщо до цього був актуальний продукційний процес, і все що з ним пов’язано, то сьогодні в передових журналах про фізіологію і рослинництво на перше місце ставиться стійкість. А якщо більш конкретніше говорити про рослинництво, то це виведення стійких сортів, способи підвищення їхньої стійкості або оптимального вирощування, принаймні так, щоб рослини не відчували стресу. А також дослідження стійкості на молекулярному, генетично-біохімічному рівнях.
SuperAgronom.com: Що на сьогодні є більш перспективним: розробка нових хімічних речовин для захисту рослин від шкідників та хвороб, чи підвищення власного імунітету та стійкості рослин?
Юрій Карпець: Винищувальні методи, засновані на знищенні якогось патогену чи шкідників, на сьогодні уже в світі виходять явно не на перші місця. І ті країни, які дбають про майбутнє, переходять на модне сьогодні екологічне або ж органічне землеробство. Залежно, звичайно, від вимог, які ставляться до кінцевої продукції. І такі саме екологічні підходи, там де не використовуються шкідливі для навколишнього середовища речовини, для фітоценозу в цілому, навіть для біоценозу, на сьогодні вже виходять на перші місця в передових країнах. На жаль, поки ще ми не в лідерах стосовно цього питання. Але все одно для хорошого експорту нашої продукції, і кінцевої продукції в тому числі, вимоги щодо сертифікації місця вирощування також є і зі сторони Європи, і зі сторони інших країн. Тому і перехід дослідження не на продукційний процес,не на якійсь винищувальні методи, а перехід науки, в тому числі практичної, на підвищення стійкості і за рахунок генетичних можливостей, і за рахунок інших факторів, які можна створити для рослини, для її оптимального росту і розвитку. На сьогодні саме це виходить на перші місця, в тому числі і в Україні.
SuperAgronom.com: Останніми роками спостерігаються як зміни клімату, так і пов’язані з ними нашестя шкідників та хвороб. Які саме фактори найбільше впливають на сільськогосподарські культури?
Юрій Карпець: Я думаю, що це абіотичні фактори, фактори неживої природи, через які перш за все відбувається ослаблення імунітету рослин. Здорова рослина ніколи не буде винищена шкідниками або хворобами. Для Східної і Південної України такими факторами є підвищена температура в літній період вегетації, а також суттєві добові коливання температури, адже коливання більше 15 градусів впливають на здоров’я рослини. Останнім часом часто зустрічаються навіть ранньовесняні посухи, або затяжні літні посухи. Шкідники і хвороби будуть щороку, але їх масовий розвиток відбувається, коли рослина вже природно ослаблена.
SuperAgronom.com: Які українські інститути чи лабораторії наразі ведуть роботу у напрямку підвищення стійкості рослин до багатьох чинників?
Юрій Карпець: Серед країн СНД фаворитом є Інститут фізіології рослин Тімірязєва, звідти й починався розвиток стресової фізіології рослин. В Україні цей напрям також не новий. Нескромно скажу, що наша лабораторія все-таки тримає першість в галузі стресової фізіології рослин. Ми маємо високий рівень досліджень і публікацій. Кілька сильних закладів знаходяться в Києві: Інститут фізіології рослини і генетики та Інститут ботаніки. Свого часу активно займались цими питаннями ЛНУ ім. Франка, КНУ ім. Шевченка та Одеський селекційно-генетичний інститут. Напрямків таких багато, і робочих груп, що цим займаються, не менше.
SuperAgronom.com: Який рівень цих розробок?
Юрій Карпець: Це більше фундаментальна робота, хоча й має прикладний ефект. Для хороших практичних розробок потрібна підтримка самого бізнесу, безпосередньо виробників продукції.
SuperAgronom.com: Хотілося б більше дізнатись про ваші дослідження, якими зацікавились міжнародні журнали.
Юрій Карпець: Наші дослідження знаходяться по всьому світі. Наші публікації цитують автори з США, Бразилії, Єгипту, Індії, Китаю. Адже фундаментальна наука не може бути державною чи національною, вона єдина для всього світу.
SuperAgronom.com: Чи мали місце спроби з боку державних структур підтримати ці дослідження, фінансувати їх?
Юрій Карпець: Централізовано – ні, виключно за ініціативою. Якщо ми хочемо мати гроші на дослідження, маємо писати проекти на отримання грантів, маємо отримувати ці гранти, і таким способом підтримувати дослідження. А звичайно ж грант не отримаєш, поки попередньо не проведеш достойне дослідження. Таке замкнене коло.
SuperAgronom.com: Розкажіть про проблеми, які зараз стоять перед вами?
Юрій Карпець: Найважливіше — це оновлення інструментальної бази. Оскільки централізовано міністерство не виділяє коштів на це. Фінансування йде тільки на зарплати і поточні матеріальні витрати. Оновлення потрібно, оскільки ідей багато, а можливості їхнього втілення немає.
SuperAgronom.com: Що потрібно для лабораторії, щоб вона вважалась добре оснащеною? Яка для цього необхідна сума?
Юрій Карпець: Болюче питання. Від півмільйона гривень, і до повного оснащення з закупівлею масаналізатора для автоматичного освоєння будь-яких методик це десь до 20 млн гривень. Були б кошти, а куди витратити знайдемо. Чим більше ми будемо оснащені, тим менше відсоток витрат на людську працю. На сьогодні біохімічні і складні методики, такі як визначення вмісту оксиду азоту, визначення активності нітратредуктази, потребують, щоб в лабораторії одночасно працювали 7 чоловік, при цьому аналіз займає приблизно півдня. За наявності масаналізатора необхідно буде лише дві людини: одна підготовлює проби, інша фіксує результати за комп’ютером.
SuperAgronom.com: Чи є інтерес з боку іноземних компаній до наших науковців? Були пропозиції працювати десь за кордоном?
Юрій Карпець: Пропозиції про співпрацю, звичайно, надходять постійно. Перш за все це стосується зарубіжних університетів, їм потрібні викладачі. Але коштів на дослідження не пропонує ніхто. Зовсім недавно запропонували за рахунок уряду Індії поїхати на Research fellowship, їх фінансування, але вся робота робиться у них і для них.
SuperAgronom.com: Чи поширена практика, щоб викладачі їздили набиратись досвіду за кордон, навчалися методикам? Може, є спільні програми?
Юрій Карпець: Швидше за все, обмін досвідом серед виробників. Прикладна аграрна наука прикріплена до певної території, тому мало цікавить іноземців. Щодо фундаментальної науки, то така практика існує і для викладачів, і для студентів, через програми Еразмус+, Горизонт така співпраця можлива. Але для цього знову ж таки потрібно вибивати гранти, і доводити, що людина достойна того, щоб Європа витрачала на неї гроші.
Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com