Фізичні та хімічні властивості: Флуміоксазин - жовтувато-коричневий порошок. Запаху не має. Добре розчинний в більшості органічних розчинників. При нормальних умовах стабільний.
Опис: Флуміоксазін пригнічує протопорфіріногеноксідазу. У присутності кисню і світла індукує масову акумуляцію порфиринів, підсилює окислювання жирів мембран клітин. Це призводить до незворотних ушкоджень клітинних функцій і структур.
Симптоми пошкодження: при обприскуванні - в'янення, висихання, почорніння або поява білих плям, некрози. При грунтовому застосуванні - почорніння, зупинка росту, некрози.
Чутливі бур'яни: щириця, жовтозілля звичайне, глуха кропива, редька дика, мак дикий, портулак городній, гібіскус трійчастий, лобода, очний колір пашенний, паслін чорний, горець пташиний, просо куряче, чистець польовий, підмаренник чіпкий, горець почечуйний, мишій, березка польова , грицики, мелколепестник канадський, зірочник середній, гірчиця польова, росичка криваво-червона.
Помірно-стійкі бур'яни: осот, канатник теофраста, амброзія полинолиста, лопух каліфорнійський.
Згідно поширеній практиці, інструкції по застосуванню тієї чи іншої речовини розробляються відповідно до препаратів, що містять цю речовину.
Препарати на основі флуміоксазина відносяться до 2 класу небезпеки для людини і 3 класу небезпеки для бджіл.
