Люцерна

Люцерна — це бобова кормова культура родини Fabaceae, одна з найцінніших трав для польового травосіяння. 

Серед кормових трав люцерна — найдешевший корм та джерело повноцінного за амінокислотним складом протеїну, каро­тину. Листя люцерни містить ксантофіл, вітаміни, мікроелементи, безазотисті екстрактивні речовини (глюкоза, фруктоза, сахароза, кро­хмаль — близько 10-12 %).

Вся інформація по тегу #люцерна

Виробниче зна­чення мають чотири сорти люцерни: люцерна синя посівна (M. sativa L.), люцерна жовта серпоподібна (M. falcata L.), голуба (M. coerulea L.) й гібридна (середня) (M. media Hoes.). 

Люцерна посівна, або синя — це основна бобова кормова культура в системі кормового виробництва. У сіні люцерни, зібраному у фазі бутонізації, міститься до 10% білка, а у висушеному листі — до 20 % білка.

Люцерна жовта, або серповидна — це вид люцерни більш посухостійкий та зимостійкий, має дору кормова цінність. Погано відростає після скошування, врожайність набагато поступається люцерні синій, тому не набула значного поширення.

 Морфологічна будова

• Коренева система — стрижнева або розгалужена, м’ясиста, глибоко проникаюча у грунт (на 2-3 м, а іноді до 10 м і більше). У люцерни серповидної та мінливої корінь розростається за рахунок бокових розгалужень і формує стрижнево-мичкувату систему. 
• Стебло — має 10-20 міжвузлів, з вузлів яких утворюються гілки першого і наступних порядків. У люцерни посівної стебло грубіше, 4-гранне, у серповидної — більш тонке і гіллясте. Висота стебла може становити 120-160 см. Надземні стебла утворюють кущ, форма якого може бути лежачою, напівлежачою, розкидистою, напівпрямостоячою і прямостоячою, що залежить від виду люцерни і від густоти рослин. 
• Листки — складні, трійчастого типу, листочки в більшості видів видовжено-еліптичної або оберненояйцеподібної форми, в інших майже овальні, ромбічні, видовжено-клиноподібні та інші.
• Суцвіття — китиця, складається з 20-30 квіток, кожна з яких в основі квітконіжки має два ниткоподібних приквітники. Форма суцвіття від головчатої до видовжено-цнліндричної, довжиною 2-8 см.
• Плід — багатонасінний біб, форма і поверхня якого також є видовою ознакою. Боби можуть бути прямі, зігнуті, серпоподібні і закручені в 1,5-5 обертів. У бобах знаходиться від 1 до 10 насінин.
• Насіння — жовтого, світло-бурого чи буро-коричневого кольору, ниркоподібне або овальне, дрібне, маса 1000 насінин — 1-2 г. 

Біологічні та агротехнологічні особливості

Люцерна — холодостійка культура, навіть при відсутності снігового покриву може витримувати морози 20-25 °С. Під снігом не вимерзає навіть при мінус 40 °С. Мінімальна температура, проростання насіння 1-2 °С. Максимальний урожай формується при 25 °С. 

Добре росте на різних ґрунтах, окрім торфовищ і кислих ґрунт. Вимагає реакції ґрунтового розчину в межах рН 6,5-7,5.

Люцерна як кормова культура цінна тим, що швидко відростає після скошування (З-4 рази на літо) і впродовж літа у господарствах мають поживний корм. Люцерна, зібрана перед цвітінням, є цінним кормом для молочних корів, свиней і молодняку. Птиці згодовують зелену масу люцерни і трав'яне борошно.