Амонійні добрива

Амонійні добрива — це азотні добрива, в яких азот має форму амонію.

Амонійні добрива: сульфат амонію, хлорид амонію, вуглекислий амоній. Амонійна форма азоту використовується на грунтах із середнім та важким гранулометричним складом і нейтральною реакцією. Амонійний азот, що надходить у рослину внаслідок реакції амінування й переамінування, вступає в білковий синтез. 

Сульфат амонію або сірчанокислий амоній (NH4)2S04 – дрібно-кристалічна сіль сірого, зеленого або біло-голубого кольору. Вміст азоту 20-21% в аміачній формі і до 0,2% залишку сірчаної кислоти. Отримують його при вловлюванні аміаку сірчаною кислотою з газів, які утворюються при коксуванні кам’яного вугілля. Добре розчинне у воді, малогігроскопічне, не злежується, добре вбирається грунтом. Це фізіологічно кисле добриво, від внесення якого в чорноземах утворюється гіпс (CaSО4), а на підзолистих грунтах – сірчана кислота. Використовують на сільськогосподарських угіддях Степу та Лісостепу, на Поліссі з одночасним внесенням вапна.

Хлористий амоній (NH4C1) – дрібнокристалічна сіль білого кольору. Містить 24–25 % азоту. Добувають як побічний продукт під час виробництва солі аміачним способом. Це фізіологічно кисле добриво білого або жовтого кольору, дрібнокристалічна сіль, малогігроскопічне, не злежується, добре розсівається. Містить багато хлору (близько 66,6 %), тому його застосування погано впливає на врожайність і якість культур, які негативно реагують на хлор (картопля, гречка, льон). У ґрунт заробляти хлористий амоній потрібно завчасно – восени, оскільки хлор ґрунтовими колоїдами не поглинається і за осінньо-зимовий період вимивається у нижчі шари ґрунту, внаслідок чого значно знижується його токсичність.

Читати по темі: Сульфат амонію для осіннього живлення культур: переваги та ефективність