Поширення
Поширений у степовій зоні України. Пошкоджує еспарцет.
Зовнішній вигляд
Жук розміром 2,5 – 3,5 мм, надкрила обернено-яйцеподібні, густо вкриті крапками, тіло з матовим відблиском, верх темно-синій або темно-зелений з дуже тонкими волосками. Зимують жуки під рештками або в розетці еспарцету. Із зимівлі виходять у квітні, в період відростання рослин. Живляться молодими листками.
Розвиток
З кінця квітня — на початку травня і до червня самки відкладають яйця, вигризаючи ямку, у верхівкових квіткових бруньках, стеблах, нижче бруньки, а також у верхніх вузлах розгалужень та стрижні молодих суцвіть. Через 7 – 8 діб відроджуються личинки, що живуть 18 – 22 діб. Заляльковуються в місцях їх розвитку — в комірках. Стадія лялечки триває 7 – 8 діб. Жуки нового покоління починають виходити з першої декади червня і трапляються на посівах до вересня, живлячись молодими листками. Значної шкоди завдають личинки, вигризаючи округлі комірки в квіткових бруньках, стеблах, суцвіттях, внаслідок чого вони всихають.
Заходи захисту
Використовувати посіви не більше двох років. Скошувати рослини на фураж у фазу бутонізації — початку цвітіння. Скиртування за межами поля. При чисельності понад 20 екз. жуків на 10 помахів сачком використовувати інсектициди (насіннєві посіви).