Поширення
Трапляється повсюдно. Пошкоджує цукрові буряки та бур’яни з родин лободових і амарантових.
Зовнішній вигляд
Жук розміром 8 – 12 мм, тіло довгасте, вузьке; передньоспинка вкрита грубими крапками; головотрубка коротша від передньоспинки, вигнута, з тонким кілем; вусики розміщені перед серединою головотрубки; ноги короткі; верх і низ тіла вкриті сіруватими волосками.
Яйце до 1 мм, овальне, жовтооранжеве. Личинка — 11 – 13 мм, біла, дугоподібно вигнута, безнога; голова світлокоричнева; на спинному боці й по боках рудуваті бляшки.
Лялечка розміром 8 – 10 мм, довгаста, вузька; на кінці черевця дволопатевий придаток з шипиками на шостому й сьомому члениках.
Розвиток
Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці в лісосмугах, на посівах багаторічних трав, на полях, зарослих бур’янами. Вихід жуків розпочинається в останній декаді квітня за температури 10 – 15 °С і триває до середини травня. Додатково живляться спочатку на бур’янах, а з появою сходів цукрових буряків переходять на них. Спарюються і відкладають яйця наприкінці травня — на початку червня. Самка вигризає заглиблення у верхній частині стебла або в черешку листка і вміщує в нього 6 – 8 яєць. Кладка вкривається шматочками тканини. Згодом у місцях відкладання яєць утворюються напливи. Відроджені через 8 – 10 діб личинки прогризають ходи спочатку під шкірочкою, потім у середині стебла або черешка листка до його основи. Залежно від температури повітря личинки розвиваються від 25 до 40 діб. Заляльковуються всередині стебла або черешка. Жуки, що вийшли у першій половині серпня, додатково живляться листям буряків і бур’янами з родин лободових і амарантових. З настанням холодів переходять у місця зимівлі. Розвивається одна генерація за рік. В окремі роки відмічається факультативний розвиток другого покоління. У цьому випадку зимують і личинки всередині стебел. Унаслідок пошкоджень у рослин обламуються квітконоси, засихає листя, що призводить до зниження врожаю та погіршення якості насіння, до зменшення маси й цукристості фабричних і маточних буряків. Чисельність довгоносика знижують багато паразитів, хижаків, птахів, а також грибні хвороби личинок. Амарантовому стеблоїду супутні два види довгоносиків з подібним циклом розвитку і особливостями живлення личинок: стеблоїд білявий — LixusincanescensBoh. і стеблоїд золотистий — L. rubicundusZoubk.
Заходи захисту
Створення умов, що забезпечують дружні сходи, а також прискорюють ріст і розвиток рослин (накопичення і збереження вологи в ґрунті, своєчасна сівба насінням високих кондицій, внесення добрив та інші агроприйоми). Дотримання просторової ізоляції. Розміщення посівів цукрових буряків не ближче ніж за 500 м від бурячищ двох минулих років. Відстань між маточними, фабричними буряками й висадками має становити не менше 1 км. Знищення бур’янів, особливо з родини лободових. При чисельності, що перевищує в середньому 0,3-0,5 жука на 1 м2, – проведення на тогорічних бурячищах 2-3 обробок інсектицидами країв поля в період «пішого ходу» жуків. У період сходів – утворення двох-трьох пар справжніх листочків буряків – обприскування інсектицидами (Залп, СуперБізон, Нокаут) при чисельності жуків, що перевищує економічний поріг шкідливості. У разі сівби насінням, обробленим системними інсектицидами, економічний поріг шкідника становить 0,5-0,7, необробленим насінням – 0,3-0,5 жука/м2.
