Сливовий чорний пильщик (Сливовый черный плодовый пилильщик)

Поширення

Трапляється повсюдно.

Шкідливість

Пошкоджує сливу, аличу, терен, рідше — абрикос і черешню. Масове обсипання пошкоджених плодів сливи відбувається в третій декаді травня — на початку червня. В осередках масового розмноження пильщик може пошкодити до 90 % плодів сливи. Близьким за особливостями розвитку і шкодочинністю видом до сливового чорного пильщика є кісточковий жовтий плодовий пильщик — HoplocampaflavaL.

Зовнішній вигляд

Імаго завдовжки 4 – 5 мм, тіло чорне, блискуче; вусики короткі, 9членикові, ниткоподібні, коричневожовті; ноги буруватожовті; крила прозорі, з буруватими жилками. Яйце розміром 0,3 × 0,6 мм, напівпрозоре, білувате з зеленуватим відтінком. Личинка — 6 – 8 мм, жовтуватобіла   з   буруватою головою; дещо зігнута, має 10 пар ніг; починаючи з другого віку виділяє секрет із різким запахом. Лялечка завдовжки 5 – 6 мм, жовтуватобіла, вільна, кокон бурий, видовженоовальний.

Розвиток

Зимують личинкиеонімфи в ґрунті на глибині 3 – 10 см (у сухій землі — до 15 см). Навесні при прогріванні верхнього шару ґрунту до 8 °С еонімфи перетворюються на пронімф, які заляльковуються. Вихід імаго з ґрунту починається за 5 – 7 діб до початку цвітіння сливи — у третій декаді квітня. Додатково живляться нектаром і пилком квіток кісточкових плодових культур. Після спарювання самка за допомогою яйцекладу робить надріз під епідермісом чашечки бутонів або напіввідкритих квіток і відкладає одне, рідше два яйця. Плодючість — від 20 до 60 яєць. Ембріональний розвиток триває від 4 до 12 діб. Личинки чутливі до весняних заморозків і масово гинуть за температури –4 °С. Вони проникають усередину зав’язі й живляться м’якушем і незатверділою кісточкою. З пошкодженого плода витікає бура камедь, змішана з екскрементами. Екскременти мають «клопиний» запах. За час розвитку личинки 3 – 6 разів переходять із плода в плід. Живлення триває 21 – 28 діб. Личинки, що завершили розвиток, найчастіше опиняються на землі, знаходячись усередині пошкодженого плода. Після обпадання залишають плід і зариваються в ґрунт для коконування. За рік розвивається одна генерація. Значну роль у зниженні чисельності пильщиків відіграють їздці: іхневмоніди — Polyblastus macrocentrus Thoms., Lathrostizus macrostoma Thoms., Phygadeuon talizkii Tel.; браконіди — Bracon variator Nees., Microbracon mokrzeсkii Niez.; мухитахіни — Compsilura concinnata Mg., Polyodspis ruficornis Mg. та ін.

Заходи захисту

Осіння оранка ґрунту в міжряддях і обробіток у пристовбурних кругах. Культивація ґрунту наприкінці масового обсипання пошкоджених слив. Економічний поріг шкодочинності: під час цвітіння — 5 % пошкоджених квіток; у період утворення молодих плодів — 3 – 4 % заселених зав’язей. Найефективнішим є обприскування інсектицидами у фенофазу рожевого бутона. Обприскують феразимом, к.с., 0,5 л/га, скоразолом, к.е., 0,15-0,2 л/га, хорусом, в.г., 0,2 кг/га чи топсином М, з.п., 1–2 кг/га, з додаванням 0,1% нурелу-Д, к.е., 1,5 л/га, базудину, в.е., 1,2 л/га або актари, в.г., 0,14 кг/га за умов чергування препаратів.