Поширення
Значна чисельність відмічається в степових і лісостепових районах.
Шкідливість
Пошкоджує яблуню.
Зовнішній вигляд
Метелик з розмахом крил 7 – 9 мм; передні крила золотистожовті з характерним білим малюнком у вигляді трикутних білих плям; по верхівковому краю крила чорна облямівка; задні крила вузькі, з довгою світлосірою бахромою. Яйце розміром 0,3 мм, напівпрозоре з зеленуватим відтінком, округле. Гусениця має дві форми: сокоїдну і тканиноїдну. Тіло сокоїдної гусениці дорсовентрально сплющене, голова клиноподібна, прогнатична, ноги відсутні. Гусениця четвертого і п’ятого віків циліндрична, має 8 пар ніг і розвинений прядильний апарат. Довжина гусениці першого віку 0,4 – 0,6 мм, п’ятого віку — 5,5 – 6 мм. Лялечка завдовжки 4 – 4,5 мм, темнокоричнева, з гострим дзьобоподібним виростом, яким пробуравлює плівку міни перед виходом метелика.
Розвиток
Зимують лялечки в мінах опалого листя. Виліт метеликів починається за середньодобової температури 11 °С, що збігається з фенофазою висування суцвіть у зимових сортів яблуні. Масовий літ відмічається у фенофазу рожевого бутона і триває під час цвітіння яблуні. Відкладання яєць самка розпочинає через 2 – 3 години після спарювання. Яйця самки відкладають по одному на нижній бік листка. Плодючість — 90 яєць. Ембріональний розвиток триває 6 – 10 діб. Сформована гусениця через оболонку яйця та епідерміс проникає в паренхіму листка, де й живиться 21 – 28 діб, з яких у формі сокоїдної гусениці — 11 – 13 діб. Заляльковується в міні. У стадії лялечки перебуває 8 – 13 діб. У Лісостепу розвивається два покоління, у степових районах — три. На зимівлю залишаються лялечки останнього покоління. До третього віку гусениці живляться соком, висмоктуючи його з клітин мінованого листка. Гусениця першого віку робить у листку тонку міну завдовжки до 1 – 1,2 см, у другому віці розширює і подовжує її до 2 см, у третьому — до 2,5 – 3 см. Гусениці старших віків вигризають тканини, залишаючи епідерміс. У Криму та південних регіонах України істотної шкоди завдають грушева мінуюча мільпістрянка - LithocolletiscidoniellaDen. etSchiff., яка пошкоджує грушу і айву, та вишнева мінуюча мільпістрянка — L. cerasicolellaH.S., яка розвивається на кісточкових породах. Міна — нижньобічний «птихом» з нижнього боку листка між бічними жилками. За рік розвивається три генерації.
Заходи захисту
Важливою умовою захисту плодових насаджень є комплексне застосування інсектицидів та фунгіцидів, які мають чергуватися. Окрім хімічного захисту для збереження доброго фітосанітарного стану садів важливим є застосування агротехнічних прийомів протягом вегетації: внесення добрив, знищення опалого листя, видалення з дерев муміфікованих плодів, відмерлої кори, вирізання уражених гілок. Обприскування золоном, 2,5-3 л/га, сумітіоном, 1,6-3 л/га, акцентом, 0,8 л/га або інсегаром, з.п., 0,6 кг/га, матчем, к.е., 1 л/га, санмайтом, з.п., 0,5–0,9 кг/га з додаванням проти парші дитану М-45 (манкоцебу), з.п., 2–3 кг/га, імпакту, с.к., 0,1–0,15 л/га, байлетона, з.п., 0,15-0,2 кг/га, алмаза, 0,3-0,4 л/га, а також кумулюсу, в.г., 6 кг/га чи тіовіту Джет, в.г., 5-8 кг/га. За відсутності інсегара і матча на початку відкладання яєць плодожеркою обприскування переноситься на період початку відродження гусені плодожерки і проводитьсязолоном або іншими фосфорорганічним інсектицидом
