Підкорова листовійка (Листовертка подкоровая)

Поширення

Трапляється повсюдно.

Шкідливість

Пошкоджує яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, абрикос, персик, горобину. Заселені шкідником дерева слабко ростуть і плодоносять.

Зовнішній вигляд

Метелик з розмахом крил 15 – 18 мм; передні крила з яскравим малюнком зі смуг і плям, що чергуються. Вони складаються із темнобурих, оранжевожовтих і металічноблискучих лусочок; на передньому краї сім добре помітних жовтуватобілих костальних штрихів; ближче до середини крила — оранжева пляма з металічноблискучими лусочками; задні крила буруватокоричневі із золотистожовтою блискучою бахромою. Яйце розміром 0,9 – 1 мм, округле, плоске, червонорожевого кольору. Гусениця завдовжки 11 – 14 мм, напівпрозора, бруднобіла, голова жовта; передньогрудний і анальний щитки буруватосірі. Лялечка — 7 – 8 мм, темножовта, з чорними очима; кремастер у вигляді невеликої загостреної пірамідки з чотирма гачкуватими щетинками.

Розвиток

Зимують гусениці різного віку під корою плодових дерев. Навесні відновлюють живлення лубом і заболонню, прокладаючи в них звивисті ходи і вистилаючи їх павутиною. У квітні — травні гусениці заляльковуються під корою в колисочках, обклеєних екскрементами та буровим борошном. Перед вильотом метелика лялечка наполовину висувається з кори. Через 12 – 20 діб після заляльковування вилітають метелики, які відкладають яйця в нижній частині стовбурів у щілини кори, в місця поранень і коріння, розміщене над поверхнею ґрунту. Плодючість — до 100 яєць. Відроджені через 7 – 9 діб гусениці проникають у кору і там прокладають ходи. Восени з настанням похолодання впадають в діапаузу. За рік розвивається одне покоління. Періоди заляльковування, вильоту метеликів, відкладання яєць та відродження гусениць досить розтягнуті. У місцях пошкоджень з кори стирчать іржавочервоні пробочки з екскрементів, склеєних павутиною. Із ранок витікає камедь. У деяких сортів вишень і черешень у місцях пошкоджень утворюються напливи й нарости. Чисельність підкорової листовійки знижують багато хижаків і паразитів. Гусеницями в ходах живляться хижі клопи з родин Nabidae і Anthocoridae та хижі жуки з різних родин. Відкладені яйця заражає трихограма. Гусениць і лялечок заражають ендопаразити з родини іхневмонід — Lissonota complicator Aub., L. versicolor Holmgr.; з родини браконід — Ascogaster guadridentata Wesm., A. rufidens Wesm., Apanteles ater Ratz.; з родини хальцид — Brachymeria rugulosa Fцrst.; з родини еулофід — Sympiesis xanthostoma Nees.; з родини мухтахін — Lypha dubia Fll., Nemorilla floralis Fll. та інші види, зазначені для листовійокфілофагів.

Заходи захисту

Очищення та спалювання відмерлого шару кори. Недопущення розміщення коренів над поверхнею ґрунту. Обприскування інсектицидами скелетних гілок, стовбурів і кореневої шийки під час масового льоту метеликів, що часто збігається з першою обробкою проти першого покоління яблуневої плодожерки. Обприскують феразимом, к.с., 0,5 л/га, скоразолом, к.е., 0,15-0,2 л/га, хорусом, в.г., 0,2 кг/га чи топсином М, з.п., 1–2 кг/га, з додаванням 0,1% нурелу-Д, к.е., 1,5 л/га, базудину, в.е., 1,2 л/га або актари, в.г., 0,14 кг/га за умов чергування препаратів.