Комар-довгоніжка болотяний (комар-долгоножка болотный)
Зовнішній вигляд
Довжина тіла більшості комарів-довгоногів становить 2–60 мм, хоча деякі тропічні представники досягають 10 см. Голова витягнута, її передня частина утворює рострум. З боків розташовуються великі фасеточні очі, прості очі відсутні. У нижній частині лоба знаходяться вусики, що складаються з 14 члеників. Комар з розмахом крил 32–38 мм, коричнево-сірий, вусики бурі; є пара веслоподібних коричневих перетинчастих крил з темно-коричневою облямівкою біля переднього краю. Ноги довгі, тонкі, ламкі, легко відпадають. Черевце довгасте, коричнево-сіре. Яйце розміром 1,2 мм, інтенсивно чорне, блискуче, оболонка гладенька. Личинка завдовжки 36–44 мм, землисто-сіра, черв’якоподібна, з недорозвиненою головою, без ніг. Лялечка розміром 38–40 мм, циліндрична, коричневого кольору, з рядами шипів на сегментах черевця; на голові бурі прямі ріжки.
Розвиток
Зимують личинки середнього віку в поверхневому шарі ґрунту. Прокинувшись навесні, вони починають живитися. Шкодочинність їх у весняний період особливо висока. Личинки підгризають або перегризають біля кореневої шийки молоді незміцнілі рослини. Для розвитку личинки потрібна температура 14 – 16°С, вологість ґрунту — не менш як 55% повної вологоємності. Заляльковування спостерігається в середині липня. Лялечка розвивається 12 – 16 діб. Імаго літають з кінця липня до середини вересня. Самка відкладає яйця в ґрунт на глибину до 1 см, вибираючи найбільш забур’янені та ущільнені ділянки. Плодючість — 350–1300 яєць. У вологому ґрунті ембріональний розвиток триває 12 – 16 діб, у сухому яйця гинуть. Личинки до кінця вересня живляться ґрунтовим перегноєм, іноді скелетують листки, не завдаючи рослинам істотної шкоди.
Шкідливість
У верхніх шарах грунту на зимівлю залишаються личинки третього віку. Навесні з настанням тепла вони починають активно харчуватися. Сильно страждають посіви на верхових торфовищах і важких кислих грунтах. Багатоїдний шкідник ночами гризе прикореневу частину рослин і листя, близько опущені до землі, а вдень ховається в норі. Частково або повністю личинки поїдають стебло льону, картоплі, буряка, кабачків, кукурудзи, конюшини, бобових, різних трав на луках. Уражені рослини відстають у рості або повністю відмирають. Серед посівів утворюються голі ділянки.
Заходи захисту
Знищення бур’янів. Своєчасний і ретельний обробіток ґрунту на просапних культурах у період відкладання яєць і заляльковування личинок. Осушення заболочених ділянок, вапнування кислих ґрунтів. Після збирання врожаю — глибока зяблева оранка. Восени і рано навесні проти личинок молодших віків використовують принади з тирси або мелених кукурудзяних качанів, які обробляють інсектицидами.
Препарати
Поширення
Повсюдно.