Зовнішній вигляд
Тіло самок кліща водянисто-біле, видовжене, червоподібне, завдовжки 220-290 мкм, черевце - з 74 дорсальними поперечними півкільцями, щиток трикутний, ніг - дві пари.
Розвиток
Одна самка відкладає в середньому по 25 яєць, із яких розвивається весняне покоління. За вегетаційний сезон розвивається 8-9 генерацій шкідника.
Шкідливість
Живлення пшеничного кліща на сходах озимої пшениці (також може уражувати жито, кукурудзу), як і інших сисних шкідників (попелиць та цикадок), виснажує рослини (особливо на фоні осінньої посухи), значно знижує їхню зимостійкість, а за масового розмноження може призвести до загибелі сходів. Але найбільша шкідливість кліщів полягає у перенесенні і зараженні ними посівів озимої пшениці вірусом смугастої мозаїки пшениці.
Упродовж осені з осередків падалиці, ураженої вірусом смугастої мозаїки пшениці, кліщі продовжують заселяти посіви озимої пшениці більш пізніх строків сівби і заражують їх. Цей процес продовжуватиметься і навесні.
Засоби захисту
1. Раціональні сівозміни.
2. Обмеження площ колосових попередників озимої пшениці.
3. Своєчасне знищення сходів падалиці колосових культур в усіх полях сівозміни за допомогою системи обробітку грунту.
4. Сівба озимини в межах оптимальних строків.
Осередки масового розмноження кліщів на озимій пшениці доцільно обробляти препаратами з вираженою акарицидною дією (в Україні на сьогодні не зареєстровано препаратів проти кліщів на пшениці, але можна використати препарати на основі диметоату, хлорпірифосу, спіродиклофену) для локалізації поширення шкідника і запобігання ураженню рослин вірусом смугастої мозаїки пшениці.
Поширення
Повсюдно.