Кліщ борошняний (Acarus siro) - один з найпоширеніших видів групи комірних кліщів. Трапляється в господарських приміщеннях і в польових умовах. Багатоїдний, завдає великої шкоди харчовим запасам, особливо продуктам рослинного походження.
Зовнішній вигляд
Тіло кліща під мікроскопом від блідо-сірого до білого кольору. Ноги, як правило, рожеві, форма тулуба — округла. Самці 0.33-0.43 мм, самки — 0.36-0.66 мм в довжину.
Розвиток
Оптимальною для розвитку є температура 18-24 °C і вологість корму 14-18%. У зерні з вологістю нижче 14% кліщ не виживає. Плодючість самки - до 204 яєць. Виплоджена личинка через кілька днів перетворюється в личинку другу чи німфу першу, потім у німфу другу і дорослого кліща. За несприятливих умов німфа перша перетворюється в гіпопус, який може довгий час, іноді роками, жити без їжі, витримувати мороз, спеку, високі концентрації фумігантів тощо і перетворюватися в німфу II і дорослого кліща лише при настанні сприятливих умов.
Гіпопус - надійний самозахист кліща від несприятливих умов, що дуже ускладнює боротьбу з ним і є причиною низької ефективності застосування проти шкідника хімічних засобів. В умовах жаркого літа тривалість розвитку одного покоління кліща становить 14-16 днів, у помірну погоду - 30-36, а при 11-13 ° - 48-37 днів.
Шкідливість
Борошняний, або амбарний, кліщ загрязняє борошно і воностає непридатним для споживання. Крім того, продукти життєдіяльності шкідника є сильними алергенами для людини, а самі кліщі переносять патогенні мікроорганізми. При масовому розмноженні викликає самозігрівання зерна, воно набуває неприємного "солодкого" запаху. Єдиним варіантом залишається утилізація цих продуктів.
Крім псування злакових продуктів харчування людини, борошняний кліщ здатний принести додатковий шкоду, а саме:
- Псування насіння пшениці та інших злакових, в результаті сильно знижується їх схожість, насамперед тому, що кліщ поїдає зародок.
- При подачі заражених кліщами кормів, тварини втрачають апетит, у них розвивається пронос, запалення тонкої кишки, а також вони сильно втрачають у рості і вазі. Особливо сприйнятливі до отруєння кліщем свині.
- При випадковому попаданні кліща або забрудненого їм борошна в дихальні органи або травний тракт людини, часто розвивається сильна алергічна реакція, аж до анафілаксії тяжкого ступеня.
У людей, які часто мають контакт з борошном або зерном, борошняний кліщ здатний викликати захворювання, яке називають — короста пекаря, абойди хлібний свербіж. На шкірі рук можуть з’являтися характерні симптоми корости у вигляді червоних прищів у поєднанні з сильним свербіжем.
Засоби захисту
Сучасні методи боротьби з шкідниками хлібних запасів можна розділити на дві групи: профілактичні та винищуючі.
Профілактичні включають комплекс заходів, спрямованих на запобігання зараження зерна, що зберігається. У цю групу входять: знезараження сховищ і устаткування перед закладкою зерна на зберігання, перевірка зерна по кожній одиниці транспорту на зараженість, використання незараженого транспорту, брезентів, тари, встановлення сіток на вікнах і вентиляційних каналах, видалення з території зерновідходів, зернового пилу, бур’яну (на них можуть накопичуватися шкідники).
Винищувальні заходи спрямовані на знищення шкідників, що вже попали в зерно, сховища, зернопереробні підприємства, обладнання, інвентар і т.п. Ці заходи боротьби можна розділити на дві великі групи: фізико-механічні та хімічні. Деякі з фізико-механічних заходів боротьби не вимагають особливої підготовки і можуть застосовуватися працівниками підприємств системи зберігання. До фізико-механічних заходів боротьби відносять: механічні, термічні заходи і використання різних випромінювань.
Хімічні заходи боротьби (обпилювання, обприскування, аерозолі і газація) передбачають застосування різних хімічних речовин, які викликають загибель шкідників. При обпилюванні застосовують порошки для обробки насіннєвого зерна і для боротьби з гризунами. Обприскування зазвичай використовують для обробки будівель, зерносховищ, території, транспортних засобів, аерозольній обробці піддають сховища.