Поширеність

Зустрічається на Делекому Сході.

Особливості збудника

Виявляється від сходів до дозрівання сої. Гриб зберігається в насінні і на рослинних рештках у вигляді конідій. Посів зараженими насінням призводить до зниження польової схожості на 6% і більше, висоти рослини - на 22,2 см, число бобів знижується в 1,6, а насіння - в 2 рази.

Механізм ураження

Патоген зазвичай поширюється і концентрується в насіннєвий оболонці. Заражене насіння відрізняється наявністю плям або ж неприродним забарвленням від слабо-рожевого до пурпурно-чорного. Насіннєва шкірка розтріскується поздовжніми тріщинами і стає шорсткою. Заражене насіння дає зріджені сходи, у хворих проростків сім'ядольні листочки часто зморщені, іноді стають темно-пурпуровими і передчасно опадають. 

Надалі інфекція поширюється по стеблу, утворюючи червонувато-пурпурові некротизовані ділянки, оперізують стебло. Слабо уражені рослини відстають у рості; на дорослих рослинах при ураженні листя, стебел утворюються плями червоно-коричневого кольору з темно-коричневим обідком. Листя передчасно жовтіє і опадає, стебло в уражених місцях згинається і переломлюється. На бобах дорослих рослин сої захворювання проявляється у вигляді слабо вдавлених, овальних

або неправильної форми плям червонувато-пурпурного кольору до декількох см в довжину.

Симптоми

Проявляється після початку цвітіння у вигляді пурпурових цяток і плям на поверхні листків, які направлені в бік сонця. Призводить до опадання верхнього, найбільш продуктивного листя. Має значний вплив на урожайність. Досить добре реагує на фунгіцидні обробки.

Боротьба

Дотримання сівозміни, зяблева оранка, викорістання якісного посівного матеріалу, пізні строки сівби, своєчасне прибирання та сушка зерна, прибирання рослинних рештків, стійкі сорти.