Переваги регулятора росту Тардер

• Запобігає ламкості стебла та виляганню посівів;
• Підвищує врожайність та зберігає якість продукції за рахунок накопичення біомаси рослини в бік зерна та інших факторів;
• Підвищує стійкість рослини до стресів та стимулює утримання вологи в клітинах рослини;
• Застосовується і на соняшнику, і на зернових.

Механізм дії

Етефон – швидко проникає в рослину і розкладається в тканинах з утворенням етилену. Етилен на клітинному рівні виступає як інгібітор транспортування ауксинів та біосинтезу гіберелінів, що призводить до штучної регуляції ростових процесів.

Оптимальні фази застосування на пшениці, ячмені, соняшнику

На соняшнику оптимальні фази застосування Тардеру – від 8 листків (ВВСН 18) до фази "зірочки" (ВВСН 39) включно, з нормою препарату 0,5-1,0 л/га.

На пшениці оптимальна фаза застосування Тардеру від ВВСН 37 (поява прапорцевого листка) до ВВСН 51 включно (видно верхню частину колосу). Норма 0,75-1 л/га.

На ячмені оптимальна фаза застосування Тардеру від ВВСН 32 (стадія другого вузла) до ВВСН 49 (поява остей) включно. Норма 0,5-0,75 л/га.

Запобігає виляганню зернових та соняшнику

Тардер зменшує висоту і посилює міцність стебла, як результат запобігає виляганню зернових і соняшнику.

Етефон метаболізується в рослині до етилену. Етилен – це фітогормон, який в рослині відповідає за адаптацію до стресових факторів шляхом перебудови гормонального фону рослини. Таким чином етилен стимулює утворення в тканинах рослини лігніну і целюлози, які забезпечують потовщення стебел і роблять їх більш міцними. Саме таким чином підвищується стійкість рослин до вилягання.

Підвищує врожайність культури на всіх рівнях

1. Змінює динаміку накопичення біомаси рослини в бік зерна. Наявність у рослині етилену у великій концентрації дає рослині "сигнал" про перебудову процесів життєдіяльності, які спрямовані на зменшення вегетативної маси максимальне формування урожайності. Завдяки цьому вдається досягти кращого коефіцієнту "зерно/солома", тобто, на одиницю соломи ми отримуємо більше зерна ніж без застосування Тардеру.

2. Під впливом етефону рослини набувають товщі і ширші листкові пластинки з темно- зеленим забарвленням. В рослині активізується процес фотосинтезу і накопичення пластичних речовин. В подальшому ці речовини реутилізуються у насіння і плоди, що забезпечує підвищення врожайності культури.

3. Стимулює розвиток кореневої системи

Підвищує стійкість рослини до стресів

Накопичений у рослині, в процесі розкладу етефону пролін взаємодіє з поверхневими гідрофільними залишками білків і збільшує їх розчинність, захищаючи від денатурації. В результаті клітина утримує більше води, що підвищує життєздатність рослин в умовах посухи, засолення, високої температури. Продукти деградації геміцелюлоз і пектинових речовин – олігоглікозиди – індукують синтез фітоалексинів, що виконують захисну функцію при інфекційному ураженні рослин.

Рекомендації щодо застосування

• Проводити обприскування при температурі від +15...+25oС;
• Норма внесення Тардеру залежить від інтенсивності росту культури, системи живлення і загрози її вилягання: чим більш інтенсивний ріст культури, тим більша норма застосування препарату. На ранніх фазах росту культури норму внесення збільшують;
• Потрібно забезпечити рівномірне покриття рослини робочим розчином;
• Тардер сумісний з багатьма інсектицидами, фунгіцидами, мікро- і макродобривами. Перед приготуванням бакової суміші слід перевіряти препарати на сумісність

Застереження

• Не рекомендується застосовувати на:
  • забур’янених посівах,
  • слаборозвинених посівах, які знаходяться в стресі,
  • на грунтах з низьким вмістом азоту,
  • в умовах ґрунтової та повітряної посухи;
  • перед заморозками;
  • за 4-5 годин до випадання дощу;
  • під час вітру, який може перенести робочу рідину на сусідні поля.
• За 6 днів до та після внесення Тардеру не рекомендується застосування гербіцидів.
• Дія етиленпродуцентів суттєво залежить від температури повітря. Не застосовувати при температурі повітря нижче +12 °С та вище +25 °С.
• Не змішувати з препаратами на основі дитіокарбонатів, сірки, міді. Застосовувати через місяць після внесення мідьвмісних препаратів. Перед приготуванням бакової суміші слід перевіряти препарати на сумісність.
• Фізична сумісність препаратів в баковій суміші не гарантує відсутність фітотоксичності для культурної рослини. В процесі планування бакових сумішей першим потрібно виключити можливість фітотоксичного впливу за рахунок синергетичної дії препаратів, а вже потім проводити тести на стабільність бакової суміші.