Озвучено прогноз цьогорічного недобору врожаю зерна в Україні
Такий прогноз озвучив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу під керівництвом академіка НААН Віктора Меселя-Веселяка «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2020 році (лютий 2020 року)».
За словами науковця найбільший спад обсягів виробництва прогнозується по озимій пшениці — до 24,2 млн тонн (-12,5%), кукурудзі на зерно — до 32,2 млн тонн (-10,3%), ячменю — до 8,1 млн тонн (-8,7%), сорго — до 175,8 тис. тонн (-8,2%), а також соняшнику — до 14,5 млн тонн (-5,2%).
«Також суттєво порівняно 2019 роком зменшиться виробництво овочів відкритого ґрунту — до 8,7 млн тонн (-5,0%) та продовольчих баштанних культур — до 483,5 тис. тонн (-14,1%). Дещо менше спад позначиться на урожаї ріпаку — до 3,1 млн тонн (-3,5%), вівса — до 413,6 тис. тонн (-2%) та проса — до 166,9 тис. тонн (-1,6%)», — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що майже на рівні 2019 році збережеться врожай рису — 54,5 тис. тонн (-0,2%) та картоплі — 20,2 млн тонн (-0,2%).
Серед зернових культур, зазначив науковець, зростання врожаю слід очікувати по гороху — до 687,4 тис. тонн (+20%), гречці — до 96,4 тис. тонн (+13,3%), житу — до 355,4 тис. тонн (+6,7%), ярій пшениці — до 696,8 тис. тонн (+5,3%).
Крім того, прогнозується збільшення виробництва сої — до 3,9 млн тонн (+5,9%), цукрових буряків — до 10,4 млн тонн (+2,4%).
Обсяги виробництва овочів закритого ґрунту збільшаться проти 2019 року на 10,5% — до 557,3 тис. тонн, плодово-ягідних культур — до 2,25 млн тонн (+5,7%), винограду — до 377,3 тис. тонн (+3,5%).
На думку Юрія Лупенка, спад виробництва продукції рослинництва пов’язаний переважно з умовами зимівлі озимих культур та нестачею вологи внаслідок відсутності снігу. Щодо основних зернових культур, то слід врахувати високу базу порівняння 2019 року, у якому було зафіксовано рекордний урожай.
«Прогнозовані розміри недобору врожаю не складають загрози для забезпечення потреб внутрішнього продовольчого ринку та експорту сільськогосподарської продукції», — підсумував науковець.
Читати по темі: Посівні площі основних сільськогосподарських культур за 2010-2019 роки