Фахівці поділились рекомендаціями у боротьбі з першими шкідниками озимого ріпаку
За даними фахівців ГУ Держпродспоживслужби у Черкаській області, хрестоцвітий або чорний капустяний прихованохоботник вилітає з місць зимівлі за температури повітря +4-6С, великий ріпаковий прихованохоботник — за температур повітря вище +6°С. Трохи пізніше, за температури повітря +8-9С на полях з’являється капустяний стебловий прихованохоботник і хрестоцвіті блішки.
Для недопущення пошкодження посівів озимого ріпаку шкідниками фахівці відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків рекомендують сільгоспвиробникам постійно моніторити посіви та по мірі їх заселення комахами, досягнення ними порогів шкодочинності провести захисні заходи.
Економічні пороги шкодочинності при обліку за допомогою жовтих чашок-пасток такі:
- попадання 10 жуків хрестоцвітого прихованохоботника впродовж 3-х днів на одну пастку;
- 10 жуків великого ріпакового довгоносика впродовж 3-х днів на одну пастку або 2-4 жуки на 25 рослинах;
- 20 жуків капустяного стеблового прихованохоботника впродовж 3-х днів або 4 жуки на 25 рослинах;
- поріг шкодочинності хрестоцвітих блішок — 5 особин на кв.м.
За словами фахівців, найефективніше — знищити прихованохоботників до часу відкладення ними яєць. Вважається, що сума температур від вильоту до початку відкладення яєць становить 100°С, тобто 10 днів з максимальною температурою 10°С.
Рекомендовані препарати на основі таких діючих речовин: диметоат + гамма-цигалотрин, ацетаміприд + лямбда-цигалотрин, тіаклоприд, імідаклоприд, імідаклоприд + бетацифлутрин, ацетаміприд, хлорпірифос + циперметрин, хлорпірифос + біфентрин, тіаклоприд + дельтаметрин та іншими, дозволеними до використання в Україні.
Обмежують чисельність шкідників, застосовуючи інсектициди згідно із «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».