Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Кількість крадіжок агрохімії збільшується, найчастіше крадуть добрива
Як свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень, кількість крадіжок добрив майже вдесятеро вища за кількість крадіжок засобів захисту рослин, хоча останні три роки кількість таких злочинів невпинно росте, пише Mind
Так, якщо 2017 року добрива крали 3608 разів, то 2018-го — 5323 рази, у першій половині 2019 року — 2041 раз. ЗЗР 2017 року крали 430 разів, 2018-го — 590, у першій половині 2019 року — 263 рази.
Інтенсивність таких злочинів збільшується не в останню чергу через нарощення використання агрохімії в сільському господарстві: як свідчать дані Держстату, якщо у 2017 році аграрії внесли 2,02 млн тонн добрив, то 2018 року — 2,15 млн тонн. За оцінками голови Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації Тамари Мельничайко, ринок ЗЗР в Україні щороку зростає мінімум на 5%: якщо 2017 року продажі становили $840 млн, то 2018 року – $856 млн. При цьому в 2018 році аграрії використали 25 400 тонн засобів захисту рослин, доповнює Держстат.
Достеменно з’ясувати розмір збитків аграріїв, у яких крадуть агрохімікати, важко — через розбіжності в даних. Так, якщо виходити з оцінок ЄБА, то минулого року в Україні ЗЗР продали на 15,82 млрд грн, але Держстат називає утричі меншу цифру. Тим паче що централізованого реєстру випадків крадіжок у аграріїв у нашій країні ніхто не веде.
Крадіями зазвичай стають самі ж працівники агропідприємств, які діють або самостійно, або у змові із безпосередніми керівниками, говорить аналітик ринку ЗЗР Ігор Герасименко. При цьому хто саме є організаторами схем із крадіжки і продажу, лишається невідомим, бо силовики ловлять виключно виконавців злочинів.
Адвокат і партнер адвокатського об’єднання «Клочков та партнери» Іван Староста доповнює, що крадіжки агрохімікатів відбуваються як під час зберігання ресурсів на складах, так і під час транспортування до поля. У першому випадку ресурс банально крадуть, у другому – частину вносять на поля, а решту — «списують» як використане, але насправді продають сусідньому агропідприємству.