Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Як альтернативу природному газу на Житомирщині вирощують міскантус
Міскантусу цілком підходять кліматичні умови Житомирської області, він не боїться шкідників, а врожай з однієї плантації культури збирають упродовж 30 років поспіль. Серед переваг міскантуса й те, що він дає гарні врожаї на землях, вилучених із сільськогосподарського використання, та відновлює ґрунт.
З вирощуванням містантусу вже не перший рік експериментують науковці Житомирського національного агроекологічного університету, пише ukrinform.ua.
Доктор сільськогосподарських наук, професор, проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку Житомирського національного агроекологічного університету (ЖНАЕУ) Людмила Романчук розповідає, що вирощуванням енергетичних культур у навчальному закладі займаються вже багато років.
«Ми спробували вирощувати в області різні енергетичні рослини, зокрема сіду багаторічну, сильфій пронизанолистий, сорго багаторічне, вербу енергетичну і міскантус гігантеус (Miscanthus giganteus). Ділянки із сорго і сильфієм маловрожайні. Відтак упродовж років досліджень ми дійшли висновку, що найперспективнішою рослиною, пристосованою для наших умов, і найефективнішою у використанні для біопалива, є міскантус», — пояснює науковець.
Кандидат сільськогосподарських наук, заступник керівника навчально-наукового центру екології та охорони навколишнього середовища ЖНАЕУ Віктор Пазич акцентує, що затрати і фізична сила потрібні лише в перший рік, коли культуру висаджують. Тоді треба подбати про зрошування та обробити ділянку від бур’янів. Натомість у наступні 30 років його можна тільки збирати.
«На третьому році вирощування ми вже отримуємо врожай. Міскантус виростає висотою 4-5 метрів. У ботанічному саду університету він сягає п’яти метрів. Щодо врожайності, то на 4-5-му році можна отримати близько 15 тонн з гектара, а на високопродуктивних землях — 20-25 тонн», — зауважив Віктор Пазич.
Окрім того, що міскантус має високу енергетичну цінність, він ще й сприяє реабілітації земель. Якщо він вирощується на ділянці понад 10 років, то суттєво насичує ґрунт гумусом, який забезпечує родючість.
Наразі в Європі найбільше міскантусу вирощують у Великобританії, Німеччині та Скандинавії. Там площі під цією рослиною щороку збільшують на 15-20%, а тим, хто її вирощує, держава виплачує дотації.
Читати по темі: Міскантус, буряк та сорго як біоенергетичні культури