Як запобігти шкоді від кореневих гнилей на озимих — радять науковці
На їхню думку, є низка чинників, які ускладнюють боротьбу з кореневими гнилями:
– багато збудників;
– їх видове співвідношення як правило змінюється по роках, а біологічні цикли та вимоги до умов заселення різко відрізняються;
– ефективного захисту одними лише хімічними методами (протруювання насіння або обробка фунгіцидами по вегетації) забезпечити не можна.
Хвороба позначається на стані рослин протягом усього періоду вегетації. Вона викликає загибель сходів, відставання в рості, щуплість колоса в уражених рослин або повне відмирання продуктивних стебел.
Так, наприклад, якщо фузаріозна, гельмінтоспоріозна, церкоспорельозна та ризоктоніозна гнилі заражають озимі в період проростання-сходів, а термін дії більшості протруйників 50-60 днів (деякі виробники декларують до 90 днів, то офіобольозна — найбільш активно проявляється в період виходу в трубку, тобто через 5-6 місяців після протруювання насіння. З цієї причини протруювання насіння проти збудника офіобольозної гнилі є малоефективним.
Як стверджують експерти, ефективнішим, економічно і екологічно безпечним агроприйомом є передпосівне протруювання насіння. І зазначають, що обробка посівного матеріалу належить до групи стратегічних заходів, дія якого не обмежується лише захистом проростка на перших етапах його розвитку, а й дає змогу отримати здоровий і щільний стеблостій.
Але, перш ніж приступити до хімічної обробки, необхідно визначити видовий склад збудників. А для прийняття єдино правильного і зваженого рішення при виборі протруйника необхідно знати зональний комплекс збудників, їх біологічні особливості.
Фахівці Інституту стверджують, що аналіз спектру дії протруйників показав, що на ринку пестицидів протруйника-лідера, на жаль, не існує. Тому вибір протруйника має базуватися професійній на фітопатологічній експертизі насіння і ґрунту.
Також експерти зазначають, що певного успіху в боротьбі з гнилями можна досягти деякими прийомами агротехніки: не сіяти злаків по злаках, більш ретельно калібрувати насіння, не висівати насіння глибше довжини колеоптиля, знати та використовувати ступінь впливу різних агрозаходів на розвиток кореневих гнилей, своєчасно знищувати падалицю та використовувати більш стійкі сорти.