Післяжнивні рештки підвищують врожайність кукурудзи та покращують родючість ґрунтів
Результати досліджень демонструють, що як за традиційних систем обробітку, так і за no-till врожайність кукурудзи зберігалася стійкою після одного-трьох років повного видалення пожнивних рештків. При цьому, видалення 25-35% залишків уже здатне негативно вплинути на якість ґрунтів, пише agriculture.com.
«Щоб захистити ґрунт, та підтримувати оптимальний рівень органічних речовин родючого шару без деструктивних змін, необхідно залишити 3 тони пожнивних рештків. Все, що нижче цієї цифри, збільшує об'ємну щільність ґрунту і зменшує проникнення вологи», — заявив Махді Аль-Кайса, агроном з Університету штату Айова.
При цьому, негативний вплив від недостатньої кількості рештків на полях можна простежити при випаданні дощів.
«При нормальних опадах дощові краплі діаметром 6 мм здатні викликати просто неймовірні наслідки, вибиваючи частки ґрунту і розкидаючи їх на відстані до 150 см. Ці частки засмічують ґрунтові пори, закупорюючи поверхню ґрунту і спричиняють у подальшому утворення ґрунтової кірки», — зазначають науковці.
Крім захисту ґрунтів від вітрової та водної ерозії, залишки сільськогосподарських культур є важливим джерелом вуглецю для ґрунтових мікроорганізмів та подальшого утворення органіки.
«Втрата рослинних залишків може прискорити втрату органічної речовини ґрунту і зменшити вміст поживних речовин, необхідних для росту рослин і життєдіяльності корисних ґрунтових мікроорганізмів», — говорить Аль-Кайса.
Для того, щоб повернути назад деструктивні зміни фізичних властивостей ґрунту, може знадобитися 10 і навіть більше років, наголошують вчені.
У той час як урожай кукурудзи в короткостроковій перспективі в результаті щорічного видалення залишків не зменшується, зниження рівня поживних елементів в ґрунті швидко призведе до збільшення потреби у внесенні добрив.
«Такі заходи можуть призвести до зростання потреби в застосуванні азотних, фосфорних, калійних, кальцієвих і магнієвих добрив, які необхідні для заміни втрачених поживних елементів», — додає Аль-Кайса.
За розрахунками науковців, вартість заміни макроелементів через вилучення однієї тони залишків становить близько 10 доларів.