Кримським аграріям загрожує сільськогосподарська криза

Припинення постачання води з материкової України призвело до різкого скорочення поливу. До анексії орні землі у Криму становили близько 1,7 млн га, з яких 450-470 тис. га зрошували Дніпровською водою. За інформацією чиновників, минулого року поливали лише 10 тис. га. Так, площа під зрошуваним землеробством скоротилася на 92%. Рисова галузь «вимерла» взагалі, пише Kurkul.com.

Зараз Крим стає таким, яким він був у 1950 роках — засушливою територією. На півночі вже спостерігається ознаки опустелення.

Як повідомив фермер з Первомайського району, зима цього року була морозною, але безсніжною. Посіви озимих постраждали від холодів та не наситилися вологою. Надії на проливні дощі, які тут випадають у квітні-травні не виправдалися. Цього року більша частина господарств ризикує вийти в нуль, якщо не залишитися в мінусі.

«Останні кілька років вдавалося зібрати 2,5-2,7 т/га ячменю та близько 2-2,5 т/га пшениці. Частину пустимо на корм худобі; ще частину залишимо на насіння. Проданого зерна вистачить якраз, щоб відбити витрати», — пояснив фермер.

За його словами, в середньому собівартість обробки 1 га (оранка, посів, добрива, культивація, обробка хімікати та збір) обходиться приблизно у 6 тис. грн. При цьому, 1 т насіннєвого ячменю коштує 4,2 тис. грн. Такого об’єму вистачає щоб засіяти 4-5 га.

За словами Сергія Аксьонова, цього року збитки від засухи становлять близько 420 млн грн (понад 1 млрд рублів).

«Через суху весну близько 80% посівів озимої пшениці у поганому або дуже поганому стані. Нормального урожаю чекати не варто. З ячменем ситуація не набагато краща. Можна впевнено сказати, що цього року урожай буде значно гіршим, ніж минулого», — розповів фермер із Красноперекопського району.

«Керівництво» Криму визнало, що на півночі півострова води може вистачали не довше, ніж до 2019 року.