Пізній прихід весни несе загрозу озимим та посівам ярих культур

Про це розповів Артур Рожков професор, завідувач кафедри рослинництва ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, доктор сільськогосподарських наук, пише slk.kh.ua.

«У цілому зима для озимих була сприятливою, але початок весни — не дуже. Впродовж зими стійкість озимих поступово зменшується, цукри витрачаються. В останні тижні були великі перепади температур (коли вночі температура 5–10 градусів морозу, а вдень — 8 тепла), утворилася притерта льодова кірка, а вона загрозлива. Середній час відновлення весняної вегетації вже давно пройшов. Якщо вегетація відновлюється після 5 квітня, вона вважається вже пізньою. Пізня вегетація для озимих зернових — несприятливий фактор», — розповів Артур Рожков.

За словами експерта, наразі близько 60% площі — це нормальні посіви, а от щодо інших площ є питання. Занепокоєння викликають ті озимі, що були посіяні із запізненням. Найгірший за станом озимих був 2003 році, тоді загинуло близько 70% посівів. Багато площ довелося пересівати. Того року були великі перепади температури, і на полях з’явилася льодова кірка.

«Біологія ярих зернових культур полягає в тому, що для них найкраща температура на початку вегетації — низькі температури. І наростання температури має бути поступовим. Потрібно, щоб у перші три–чотири тижні температура була невисокою (близько 5 градусів тепла). Наші діди, якщо була можливість, перші посіви робили в лютневі «теплі вікна». Саме ці посіви гарантували найвищу врожайність», — додав Артур Рожков.

За його словами, на ранніх стадіях розвитку сходи ярих зернових зможуть витримати короткострокові похолодання до 10 градусів морозу.