Аграрії схильні обирати насіння більш дешевого цінового сегменту — думка

Протягом минулого року, в сільгосппідприємствах країни середня врожайність, приміром, соняшнику впала в 2017 році на 9,4%, а кукурудзи — на 18,9%, до 2,13 т/га та 5,87 т/га відповідно. Недоотримали аграрії також врожай цукрового буряку, озимого ячменю та інших культур, а втрати обнадійливого сорго взагалі сягнули 30%, пише agroday.com.ua.

Попри довіру аграріїв до обраних ними раніше гібридів експерти фіксують певні «кліматичні» зміни вподобань. Приміром, аналітики прогнозують незначне скорочення в нинішньому сезоні посівних площ під кукурудзою порівняно з минулим роком, зокрема в областях поза межами кукурудзяного поясу. Наразі помітна зацікавленість аграріїв у насінні кукурудзи більш дешевого цінового сегменту.

Аналіз свідчить, що не все ідеально і з забезпеченням вітчизняних аграріїв насінням нових гібридів. По-перше, залишаються сумніви щодо 100% адаптації нових сортів до швидкозмінних кліматичних умов в Україні. 

По-друге, не всі нові гібриди потрапляють в сівалки українських аграріїв того ж року чи наступного слідом за європейськими та американськими фермерами, про що запевняють деякі експерти. Приміром, в каталозі насіння на 2018 рік для українського ринку від дуже відомої західної насіннєвої компанії наводяться дані про фактичну урожайність так званих нових гібридів кукурудзи на полях європейських країн, починаючи з далекого, вже зовсім не «нового» 2014 року. Красномовні також дані про відсутність сертифікації насіння 20-40% вже проанонсованих нових гібридів різних культур.

І по-третє, обсяги постачання насіння нових гібридів у розмірі 1-8% від всього арсеналу насіннєвих компаній в Україні — це занадто мало, щоб зрівнятися по урожайності з кращими західними зразками. Звичайно, позначається обмеженість фінансових ресурсів у вітчизняних сільгосппідприємств, і особливо — у дрібних фермерів. Але з іншого боку це свідчить ще і про пасивність та ретроградство багатьох аграріїв.