Гімн України і фотосинтез у невагомості: перший крок до вирощування врожаїв у Космосі зробив Леонід Каденюк

Як зазначив на своїй сторінці в Facebook колишній український журналіст, а зараз – співробітник NASA Андрій Васильєв (Dorje Batuu), якщо у космосі, на борту кораблів або у космічних колоніях, вирощуватимуть овочі і злакові, то це завдяки Каденюку.

Васильєв нагадав, що астронавт Леонід Каденюк злетів у Космос 19 листопада 1997 року у складі місії STS-87. Ця місія відома найбільшою кількістю наукових експериментів, що будь-коли проводили протягом доби. Фактично, екіпаж цілодобово працював у кілька змін. І так усі п‘ятнадцять діб.

Сам Каденюк проводив важливі наукові експерименти, зокрема, з соєю та ріпаком. Завданням цих експериментів було дослідження впливу мікрогравітації на ріст і розвиток рослин. Також Каденюк вивчав процес фотосинтезу в умовах невагомості, нерегулярного Сонця і штучного освітлення.
На основі отриманих ним даних було зроблено висновок, що в умовах невагомості можливо виростити повноцінний врожай. І зараз експерименти в Космосі проводяться більш широко і з різноманітними культурами. Але першим був саме український космонавт та вчені різних вітчизняних і зарубіжних наукових установ, які готували цей експеримент.

«Якщо у космосі, під час тривалих експедицій люди їстимуть овочі і злакові, то завдяки українському космонавту. Сам Леонід Каденюк жартував, що головна місія українця у космосі — виростити врожай. Шкодував, що не захопив із собою гречку або кукурудзу з Буковини. Він же ж бо «гречкосій». До слова, як мелодію для побудки екіпажу Леонід Костянтинович вранці завжди ставив Гімн України», — зазначає Андрій Васильєв.

Леонід Каденюк.
28.01.1951 — 31.01.2018
R.I.P.