Європейський суд пропонує не прирівнювати мутагенез до генної модифікації
Міхаль Бобек, генеральний прокурор Європейського суду пропонує не визнавати мутагенез рослин різновидом генної модифікації. У своїй офіційній заяві Бобек підкреслив, що внесення змін до геномів, не передбачає впровадження чужої ДНК в організм та не повинно потрапляти під Директиву про ГМО, пише hightech.fm.
Позиція Бобека не володіє юридичною силою, однак його думка може вплинути на підсумкове рішення Європейського суду. Як повідомляє Guardian, генпрокурор опублікував свою думку у відповідь на звернення французької коаліції фермерів. У 2016 році фермери спільно з захисниками довкілля звернулися до суду з проханням визнати нові форми селекції одним з видів генетичної модифікації.
«Мутагенез не підпадає під Директиву про ГМО за винятком випадків, коли процедуру проводять з використанням молекул рекомбінантної нуклеїнової кислоти або генетично модифікованих організмів», — наголосив прокурор.
При цьому Бобек додав, що європейські держави мають право вводити власні норми регулювання різних видів генетичного редагування рослин.
Мутагенез часто застосовується в селекції, в першу чергу, для створення рослин, стійких до гербіцидів. Багато компаній інвестують в цю технологію, і поки суд не прирівняв її до видів генної модифікації, для проведення процедури не потрібні особливі дозволи, а отримані продукти не потрібно спеціально маркувати.
Майкл Антоніо, глава факультету молекулярної генетики в Королівському коледжі Лондона вважє рішення прокурора неправильним і потенційно небезпечним.
«Жоден з цих методів генного редагування не вважається досконалим. Всі вони володіють прихованими ефектами, які можуть порушити біохімічну структуру організмів і привести до непередбачуваних наслідків». Антоніо додав, що в результаті мутагенезу селекціонери можуть випадково вивести новий токсин або алерген.
Організація EuropaBio, яка представляє інтереси великих біотех-корпорацій, підтримала рішення Бобек.
В майбутньому Європейському суду доведеться також визначити статус інших форм генного редагування, в тому числі методики «генетичних ножиць» CRISPR, яку, до речі, застосовують і для процедури мутагенезу. Експерти прогнозують, що перші гриби і злаки, створені за допомогою CRISPR, з'являться на ринку в найближчі 2-8 років. За рослинами підуть і тварини, а генетичне редагування стане популярним методом при виведенні великої рогатої худоби.
Етичні питання цієї методики вже обговорюються в багатьох країнах. Однак деякі держави прагнуть якомога швидше перейти до досліджень. Так, Китай вже тестує метод CRISPR на людях, поки Європа і США намагаються налагодити цю технологію, зробивши її максимально етичною і безпечною.