Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Три проблеми українського ринку добрив, — думка експерта
Минулий рік відзначився для аграріїв не лише сюрпризами від погоди. Однією з проблем, що завдали клопоту українським сільгоспвиробникам, стала нестабільність постачання основних мінеральних добрив. Які ж іще вагомі чинники потребують поліпшення у цій сфері?
Свої міркування для SuperAgronom.com висловив Андрій Приходько, генеральний директор ДП «АгроцентрЄврохім — Україна», якого ми зустріли на одному з семінарів, що проводить компанія для українських аграріїв.
На його думку, загальну картину ринку хімдобрив формують три основні проблеми.
1. Ціна.
«Не можна сказати, що вона найвища у світі. Але у певні періоди та по певних позиціях вона може значно перевищувати вартість схожої продукції у сусідніх країнах. Найгірше те, що вона досить волатильна, тобто нестабільна, мінлива. Сьогодні певний продукт може бути за однією ціною, а завтра вже на 30% дорожче. Через це дуже важко планувати виробництво, структуру площ по культурах і сівозміну. Вважаю, що це головна проблема. До певної міри її можуть нівелювати спеціальні продукти, що можуть підвищити ефективність основних добрив. І вони дедалі активніше з’являються на нашому ринку. Тож якщо ви традиційними добривами не можете виконати своє завдання, або це завдання начебто й виконане, але при цьому бажаної рентабельності не досягнуто, тоді слід використовувати ті ж мікроелементи. Або, наприклад, препарати, які коригують вміст речовин у ґрунті чи рослині. Такі як, скажімо, представлені нами інгібітор уреази, що блокує перетворення сечовини в амоній і відповідно знижує втрати азоту (Uteca 46), або ж добриво, що містить інгібітор амонійного азоту, який уповільнює його нітрифікацію (Enteca 21)».
2. Логістика.
«Постачання основних міндобрив — це великі обсяги перевезень, які потребують доставки залізничним чи крупнотоннажним автотранспортом. А тут у нас теж не все в порядку. Всім відомий щорічний дефіцит вагонів заважає нормальному функціонуванню ринку. З другого боку, постійне зростання вартості пального та поганий стан доріг також не додають позитиву. Проблему можна вирішити за рахунок зменшення об’ємів для перевезення. Тобто потрібні продукти більш технологічні, з вищою ефективністю, але при цьому з меншими «габаритами». Звісно, від базових добрив, які виробляються сьогодні на пострадянському просторі, й в Україні зокрема, поки нікуди не дінешся. Але таке виробництво вже морально застаріле. Світ пішов вперед. У Європі чи Америці вже немає заводів, які виробляють просто селітру чи КАС. Вони виготовляють селітру з мезо- та мікро- елементами. Вони вже КАС виготовляють із сіркою, з біологічною частиною і т.д. Україні також треба переорієнтовуватись у такому напрямі. І з цього випливає третя проблема».
3. Низька технологічність агровиробництва.
«Наші сільгоспвиробники у тому, що стосується живлення рослин, дуже прив’язані до традиційних агротехнологій. Якщо у плані застосування новітніх ЗЗР вони більш обізнані, то з засобами живлення ситуація більш «консервативна». Втім, спілкуючись з аграріями, організовуючи семінари та конференції, ми помітили, що зацікавлення інноваційними продуктами вже поступово поширюється не лише серед представників агрохолдингів. Менші та середні фермери також дедалі більше звертають увагу і на мікродобрива, і на біостимулятори, антистресанти тощо. Звісно, доводиться багато в чому їх переконувати, шукати аргументи — навіщо їм якісь додаткові засоби за додаткові гроші. Але головний аргумент — це прибуток. Тож наші консультанти й експерти приходять до аграріїв не з голослівними гаслами. А з конкретними розрахунками: цей продукт дає таку прибавку врожаю, її можна продати за стільки-то, тепер віднімаємо витрати на наш продукт і отримуємо приблизну суму профіту. Інші чинники — це вже додаткові плюси».
Звісно, ринок добрив в українських реаліях не обмежується переліченими трьома проблемами. Але саме вони мають найбільший вплив на ситуацію. Як їх вирішити? Часткові відповіді Андрій Приходько назвав. А решта — то тема окремої розмови.
Записала Алла Гусарова, SuperAgronom.com.