В НААН заперечують інформацію про «тіньовий» дохід від земель на суму $120 млн
Нагадаємо, що раніше у статті «Академики-латифундисты. Как НААН превратилась в частный агрохолдинг» на сайті Кореспондент та у відеосюжеті під назвою «Блеск и нищета Академии Аграрных Наук Украины» стверджувалося, що корупційний дохід Академії від використання підконтрольних їй земель становить $120 млн, а потенційний дохід міг би бути — $203 млн.
В повідомленні НААН наголошується, що інформація, поширена у цих джерелах, не відповідає дійсності та є спотвореною. Крім цього, прес-служба НААН вимагає спростувати інформацію, викладену та опублікувати інфографіку, що містить достовірні дані стосовно діяльності НААН.
«Національна академія аграрних наук України з великою повагою ставиться до роботи журналістів, які власною працею створюють передумови для розвитку демократії в Україні та сприяють об’єктивному висвітленню інформації про діяльність Академії. Водночас ми були шоковані неправдивою та недостовірною інформацією, щодо діяльності Національної академії аграрних наук України, розміщеною та поширеною ЗМІ», — йдеться в листі.
Крім цього, в листі додаються коментарі та графіка доходів НААН. Також подано детально структуру земель в пдпорядкуванні Академії та обґрунтування необхідних обсягів землі для виконання завдань Національної академії аграрних наук України, яке можна переглянути нижче.
«Станом на 1 березня 2017 року у землекористуванні наукових установ, державних підприємств та організацій мережі Національної академії аграрних наук України перебувало 465,3 тис.га землі, в тому числі ріллі — 364,0 тис. га. Дана площа землі наведена без урахування площ підприємств, установ та організацій НААН, які залишилися на анексованій тереторії АР Крим, така площа складає 25,0 тис.га землі Безпосередньо у землекористуванні державних підприємств дослідних господарств знаходиться 420 тис.га землі (90,3 % площ земель НААН), в тому числі ріллі — 337,4 тис.га (92,6% площі ріллі Академії)», — зазначають в НААН.
У інфографіці нижче перераховано напрями використання цих земель. В тій же графіці НААН показала і структуру своїх фінансів.
«Лише за 9 місяців 2017 року державними науковими установами та підприємствами мережі НААН до державного бюджету України перераховано податків та зборів на суму 639,3 млн.грн, в тому числі безпосередньо державними підприємствами — 469,0 млн.грн податків. При цьому, фінансування по загальному фонду бюджету України НААНУ склало 395,0 млн.грн, видатки державного бюджету на Академію майже вдвічі менші того, що повертає Академія до бюджету від використання земель», — сказано у повідомленні.
При цьому в НААН окремо відмітили, що із загального фонду держбюджету фінансується виключно державні (неприбуткові) бюджетні наукові установи НААН, до яких входять науково-дослідні інститути та науково-дослідні станції. А держпідприємства, дослідні господарства НААН хоч і є суб’єктами господарської діяльності і на 100% знаходяться у держвласності — проте жодної гривні із держказни на свою діяльність не отримують! Тож, не маючи від держави і копйки ці підприємства та господарства, наголошують в НААН, демонструють хороші показники роботи."Дослідні господарства НААН працюють по принципу господарського розрахунку, при цьому станом на 01.10.2017 р. забезпечують робочими місцями на селі 11 тис.чоловік при середній заробітній платі одного працівника у 5175 грн. З розрахунку на 1 га ріллі державними підприємствами та науковими установами НААН у 2016 році перераховано до бюджету: 748,1 млн грн/364,0 тис.га = 2055 грн/га. Лише за 9 місяців поточного року дана цифра вже складає 639,3 млн.грн, — кажуть науковці.
Детально також розписано і надходження і від оренди с/г земель Академії. В НААН спростовують озвучені у ЗМІ цифри про орендну плату в сумі 346,0 млнгрн у 2017 році та 724 грн з 1 га.
«Зазначена (у матеріалах ЗМІ — Авт.) сума — 346,0 млн — це надходження бюджетних наукових установ НААН (науково–дослідні інститути, станції) по спеціальному фонду», — сказано у повідомленні.
Адже такі установи, пояснили в Академії, за законом можуть отримувати кошти із загфонду бюджету та інших джерел (отримані не від основної діяльності). Зібрані з цих інших джерел кошти «стікаються» у спеціальний фонд бюджетної установи, з якого гроші ідуть на видатки цієї установи, розписані кошторисом річним. В умовах недофінансування науки — цей резерв часто допомагає установам вижити і просто не зникнути взагалі.
«На 2017 рік надходження по спецфонду бюджетних наукових установ НААН (державних підприємств дослідних господарств та госпрозрахункових установ НААН це не стосується) заплановано 346 млн грн. Це надходження, які надійшли на спецрахунок установ НААН від науково діяльності та використання земельних ділянок, які закріплені за науковими установами. Площа таких земельних ділянок складає всього землі (465,3 тис.га — 420 тис.га) — 45,3 тис.га, в тому числі ріллі (364,0 тис. га — 337,4 тис. га) — 26,6 тис. га. Отже, з розрахунку на 1 га ріллі, яка закріплена за науково — дослідними установами НААН, оренда складає: 346,0 млн грн/26,6 тис. га = 13 007 грн/га!» — сказано у повідомленні.
Загалом же, кажут в НААН, при фінансуванні наукових установ із загфонду бюджету у 2016 в сумі 298,5 млн грн. самі установи заробили (надійшли гроші у спеціальний фонд) 453,4 млн грн, що більше загального фонду на 154,9млн грн.