Підрив Каховської ГЕС створив «токсичну бомбу», вплив якої можна порівняти з Чорнобильською катастрофою

Про це йдеться в дослідженні, яке опублікували в Science, інформує The Guardian.

Вчені виявили, що після підриву дамби оголилося дно водосховища, яке містить 83 тисячі тонн важких металів. За їхніми підрахунками, менше ніж 1% із них складають високотоксичні елементи, зокрема свинець, кадмій і нікель.

Дослідники стверджують, що дощі будуть вимивати забруднюючі речовини в річки, загрожуючи здоров'ю населення регіону.

Читати по темі: Рік після підриву Каховської дамби — результати дослідження стану осушених територій

Олександра Шумілова, провідна авторка дослідження родом із Миколаєва, яка працює в Інституті прісноводної екології та рибальства імені Лейбніца (Німеччина), вважає, що масштаби руйнування дамби на Херсонщині можна порівняти з Чорнобильською катастрофою.

«Усі забруднюючі речовини, які осіли на дні, можуть накопичуватися в різноманітних організмах, грунті, проходити харчовий ланцюжок та потрапляти від рослинності до тварин і людей. Наслідки можна порівняти з дією радіації», — пояснила Олександра Шумілова.

Дослідник права з Даккського університету (Бангладеш) Шах Маруф, який опублікував роботу про правові наслідки руйнування Каховської ГЕС, сказав, що висновки науковців свідчать про «широко поширений, довгостроковий та серйозний» вплив на екологію. За його словами, це відповідає одному з критеріїв екологічного воєнного злочину.

Однак дослідник зауважив, що на віднесення підриву до воєнних злочинів також може вплинути швидкість відновлення екосистеми Херсонщини.

«У контексті екологічних воєнних злочинів під загрозу визначення довготривалої шкоди може поставити швидке відновлення екосистеми і те, що такі наслідки передбачав злочинець під час нападу», — зауважив Шах Маруф.

Нагадаємо, руйнування дамби призвело до серйозних змін у ґрунтовому покриві. В регіонах вище за течією спостерігається засолення земель через висихання, тоді як нижче за течією відбулося вимивання родючого шару та забруднення важкими металами. Прямі фінансові втрати оцінюються в $5 млн, а довгострокові щорічні втрати через припинення іригації — близько $300 млн.

Олена Басанець, SuperAgronom.com