Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Ефективність диференційованого внесення азоту на кукурудзі доведено експериментально — експерт
При диференційованому внесенні ми перестаємо керувати полем як єдиною площею, ми переходимо до керування зонами продуктивності. Більше того, зони продуктивності є найкращим методом для створення карти для диференційованого внесення азоту на кукурудзі.
Про це розповів Усевалад Генін, співзасновник і ГІС-спеціаліст компанії OneSoil, під час конференції Re:farm 2025.
За 5 років він та його команда провели 500 дослідів диференційованого внесення азоту.
«Основна ідея полягала в тому, що у зонах високої продуктивності ми повинні збільшити норму внесення азотних добрив, а у зонах низької продуктивності — зменшити. Тому що, з мого досвіду, в зонах низької продуктивності азот не є лімітуючим чинником. У цих зонах лімітує врожайність волога. Однак є така проблема, коли ви використовуєте карти завдань, ви ніколи не довідаєтесь як спрацювала ваша технологія. Тому ми зробили алгоритм, який додає смуги у кожну зону продуктивності, — пояснив Усевалад Генін.
Таким чином, у зонах високої продуктивності він визначив ділянки, де потрібно вносити стандартну норму азоту і низьку норму. В зонах низької продуктивності — стандартну і високу норми, а у зонах середньої продуктивності — стандартну, високу і низьку норми.
Метою було дослідити, як різні норми азотних добрив впливають на урожайність у різних зонах продуктивності, а також вплив погодних умов на ефективність азотних добрив.
Для кожного поля зробили карти врожайності з комбайна і на їх підставі провели аналіз. Весь масив даних команда розділила за трьома сценаріями:
- Перший сценарій — це 205 полів, 41% випадків: витратність значно зростає у зонах високої продуктивності і не змінюється в зонах низької продуктивності. Це значить, що технологія працює і вдалося збільшити середню врожайність на полі на 0,14 т/га, що еквівалентно прибутку 34 $/га.
- Другий сценарій — це 170 полів, 34% випадків: врожайність не змінилась у всіх зонах незалежно від норм внесення добрив. Це значить, що при внесенні меншої дози азотних добрив урожайність залишиться такою ж, а економія складе від 15 до 35%, що еквівалентно 62 $/га.
- Третій сценарій — це 75 полів, 15% випадків: врожайність пропорційно зросла для кожної зони при збільшенні норми внесення добрив. Це значить, що норма, яку ми обрали як стандартну середню є надто низькою для цих полів і при її збільшенні урожайність зросте. З урахуванням вартості добрив це забезпечить 20 $/га додаткового прибутку.
Інші сценарії становили менше 10% випадків.
На графіці видно, що у низькій зоні продуктивності при збільшенні норми добрив урожайність зростає, так само і в середній, і у високій зоні продуктивності. Тому за допомогою методу Decision Tree, у який були включені дані дослідження, команда наклала дані суми опадів за різні інтервали, кумулятивні опади, середню температуру, активну температуру, кумулятивну температуру, дату сівби, дату внесення і тип добрив.
Читати також: Геннадій Гадзовський: В точному землеробстві ми отримуємо зворотній зв'язок від всього, що ми зробили на кожному квадратному метрі і це надихає!
У результаті команда Усевалада Геніна зробила 4 висновки:
- Диференційоване внесення азоту працює: у середньому врожайність збільшується на 0,14 т/га.
- Якщо у лютому та березні випаде невелика кількість опадів, то з 65% ймовірністю азот не вплине на врожайність, і норму внесення азотних добрив можна знизити.
- Весняне внесення азотних добрив ефективніше, ніж осіннє внесення.
- Ефективність карбаміду вища у порівнянні з сульфатом амонію.
Меланія Несмачна, Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Читати також: Не кожне поле підходить для технології диференційованого внесення — думка



