У 2025 році прогнозується збільшення виробництва продукції рослинництва на 3,4%
Повідомляє ННЦ Інститут аграрної економіки.
Водночас, через прогнозовані несприятливі погодні умови в період вегетації, можливе зниження врожайності окремих культур, зокрема ріпаку та жита.
За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, основними викликами для агровиробників, як і в попередні роки, залишаються:
- Негативний вплив кліматичних змін, особливо в період вегетації.
- Низька забезпеченість кадрами, насамперед технічних спеціальностей у зв'язку з їх мобілізацією на військову службу для боротьби з російською агресією.
- Вагомі втрати інфраструктури, особливо у регіонах, що були окуповані чи знаходяться поблизу зони ведення бойових дій.
- Проблеми фінансового забезпечення, відсутність інвестицій.
- Зростання трансакційних витрат, передусім через здорожчання логістики та обмеження експортних спроможностей агробізнесу.
- Продовження спаду виробництва в господарствах населення, в яких за роки збройної агресії рф проти України обсяги валової продукції зменшилися більше як на 18 %, що свідчить про занепад мотивації селян до господарювання.
Для того, що забезпечити подальший розвиток сільськогосподарського виробництва в Україні, зауважив Юрій Лупенко, доцільно вжити цілий комплекс заходів:
- Мінімізувати дії вищезазначених викликів для агровиробників.
- Активізувати повернення в обробіток сільськогосподарських угідь, що були заміновані чи забруднені важкими металами або іншими шкідливими речовинами.
- Збільшити посівні площі у регіонах, які не зазнали прямого воєнного впливу.
- Наростити поголів’я всіх видів тварин та птиці насамперед у спеціалізованих підприємствах, що мають більший потенціал до збільшення продуктивності та забезпечення якості.
- Стимулювати розвиток та кооперування фермерських господарств, особливо сімейного типу, як найбільш стійкої форми господарювання, насамперед, в умовах широкомасштабної збройної агресії та повоєнної відбудови України.
«За таких умов 2025 рік може стати ключовим для стабілізації функціонування аграрного сектору економіки держави, а подальший його розвиток залежатиме від скорішого настання миру, ефективності галузевої державної політики, адаптації агровиробників до нових викликів, нарощення експортних можливостей та безперервного впровадження інноваційних технологій у сільське господарство», — наголосив академік.
Олена Басанець, SuperAgronom.com