Динамічна система живлення економічно ефективніша за фіксовану

Наприклад, торік активно використовували карбамід, цього року більше використовують безводний аміак, виходячи з економічних показників. А в технології вирощування сої не використовують добрив узагалі — ні посівних, ні основних, але великої уваги приділяють інокуляції.

Про це розповів операційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія» Руслан Дегтярьов в інтерв’ю в журналі The Ukrainian Farmer.

За його словами, використовувати міндобрива і водночас інокулювати насіння економічно не виправдано, бо для рослини брати азот із добрив значно простіше, ніж утворити бульбочкову бактерію. Тому, коли в рослини є доступ до міндобрив, вона буде створювати бульбочкові бактерії в малій кількості, що здорожчує технологію.

«Виробнича собівартість сої в нас мінімальна. Утім, як порівняти з кукурудзою, система захисту сої значно дорожча. Для розуміння економічної ефективності кожного кілограма добрив постійно експериментуємо з нормами внесення як у мікромасштабах, так і на великих площах — 100 га, 200, 500 га», — зазначив Руслан Дегтярьов.

Наприклад, у Чернігівській області торік під кукурудзу заклали досліди з подвійною нормою азотних добрив, які показали свою економічну ефективність, і вже цього року розширять площі цих експериментів.

Для оздоровлення ґрунту «Баришівська зернова компанія» (Grain Alliance) прийняла рішення зменшити застосування міндобрив і пестицидів. Уже торік тут активно почали випробовувати біологічні продукти, які можуть замінити міндобрива. Окрім того, розпочали експерименти із сидератами як із зеленим добривом, які можуть зменшити собівартість виробництва, оздоровити ґрунт, покращити його структуру, мобілізувати азот, калій фосфор й ін. Утім, поки що про результати говорити зарано, бо вплив на ґрунт цих продуктів — тривалий процес, треба мінімум 3-5 років постійного аналізу.

Інфобук Агробізнес України у 2023/24 МР

Як відбувається трансформація агросектору за роки війни

Олена Басанець, SuperAgronom.com