Науковець заявив, що без молодих кадрів українська аграрна наука приречена
«Якось виходить так, що ми готуємо такий резерв, однак він не тримається колективу — перспективних спеціалістів швидко і залюбки забирають іноземні компанії, фірми тощо, де заробітні плати вищі за наші. На жаль, протидіяти цьому процесові не в змозі з однієї причини: соціальна захищеність наукових працівників і насамперед молодих — мінімальна. З одного боку, добре, що наші вихованці роблять кар’єру, як мовиться, ростуть, але ж хто розвиватиме вітчизняну аграрну науку через 10-20 років? Адже доходить до того, що проблематично знайти гідного кандидата для навчання в аспірантурі», — говорить науковець.
Він зазначає, що проблема ця стосується не лише керованої ним наукової установи, але й всіх подібних установ України.
«Вченими нашого інституту вперше у світовій практиці створено та районовано високопродуктивні сорти гречки детермінантного морфотипу. У Державному реєстрі сортів, придатних для поширення в Україні, сім саме цієї культури — Сумчанка, Крупинка, Іванна, Слобожанка, Ювілейна-100, Ярославна, Селяночка; багаторічні злакові трави: вівсяниця лучна — Венера, Росинка, вівсяниця очеретяна — Садівничанка; соняшник — Фаренгейт, Сяйво; амарант — Садівський», — розповідає Віктор Кабанець.
Гречані сорти мають високий потенціал урожайності, чудові технологічні якості, вони стійкі до вилягання і осипання, займають більш як 70 відсотків посівних площ цієї культури в області та понад 40 — в Україні. Сумчанку та Крупинку занесено до Державного реєстру селекційних досягнень кількох держав. За роки випробування на сортодільницях Сумської та Чернігівської областей їхня врожайність становила від 23 до 28 центнерів на круг.
Проте, каже директор Інституту, у майбутньому такі успіхи можуть не повторитися, якщо не буде вирішено проблему молодого поповнення аграрної науки. Тому цю проблему все одно доведеться розв’язувати. І що швидше, то краще.