Понад 25% ґрунтів в Україні деградовані, а потенціал родючості реалізується всього на 60-70%

Про це у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Святослав Балюк (Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського).

За його словами, нині існують проблеми, що зумовлюють активізацію деградаційних процесів. Насамперед це невідповідність використання ґрунтових ресурсів екологічним вимогам, прояви зміни клімату в бік потепління й найвагоміша проблема — масштабна руйнація ґрунтового покриву через бойові дії.

Для формування стратегічних засад нашої держави, що пов’язані зі зміною клімату в бік посушливості, Кабінет Міністрів України ухвалив Національний план дій щодо боротьби з деграда[1]цією земель і опустелюванням (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.03.16 №271-р), де окреслено найважливіші шляхи усунення проблем з охорони та раціонального використання ґрунтових ресурсів.

Значної шкоди ґрунтовим ресурсам завдала воєнна агресія російської федерації. В умовах воєнного стану ґрунтові ресурси зазнають руйнації, погіршення якості, поширення механічної, фізичної, хімічної, фізико-хімічної та біологічної деградації, забруднення й засмічення.

Щоб запобігти деградації ґрунтів, потрібно напрацювати механізм керування ґрунтом. Найперше правило — не нашкодити. Структурувати ґрунт можна механічним і біологічним способами або ж їхньою комбінацією. Все взяте із землі потрібно повернути в землю, слід навчитися керувати пожнивними рештками, як основою сталої родючості ґрунту.

Читати по темі: Де зробити аналіз ґрунту: список агролабораторій

Окрім того, потрібно дотриматися балансу між елементами живлення, адже це складний механізм, створений природою, який людина своїм втручанням рушить. Тому треба забезпечити стале наростання кількості мікроорганізмів у ґрунті. З тим важливо пам’ятати про екологічну складову.

Попри рентабельність, озимі культури є основою забруднення горизонтів ґрунту й атмосфери. Засвоєння азоту потребує певного механізму — він не повинен промитися, підійнятися в атмосферу, інакше його засвоюваність не перевищує 40%. Тому треба підвищити рівень засвоюваності азоту, адресність внесення. У цьому біологізація відіграє визначальну роль.

Обов’язково разом з унесенням різних форм азоту слід додавати біологічну складову — препарати на основі азотфіксувальних, фосфатмобілізативних мікроорганізмів, які максимально споживатимуть азот і продуктами своєї життєдіяльності забезпечать рослину необхідним живленням. Слід також пам’ятати про збалансованість у ґрунті усіх мікро- та мезоелементів.

Олена Басанець, SuperAgronom.com