Щоб не було російського насіння в українській землі! Latifundist Media та агробізнес збере 1,5 мільона для аеророзвідки за картину Гамлета

Благодійний внесок буде зроблений для підрозділу аеророзвідки зі складу добровольчого батальйону «Фрайкор». В подальшому картина від автора та усіх меценатів буде подарована посольству Великої Британії в Україні.

Мета — зберегти в історії філософію, яка закладена в картині, що лише українські аграрії вирішують, якому насінню проростати в нашій землі.

«Одного разу я роздивлявся зібрані уламки, не маючи уявлення, що робитиму з ними далі… Але в момент майнула думка, що це… російське насіння в нашій землі! І воно прям мені вистрелило!», — каже художник Гамлет Зіньківський.

Так він оформив зібрані в Ізюмі уламки російської зброї в картину з максимально лаконічною, зрозумілою аграрною назвою — «російське «насіння» в українській землі».

Перед виставкою своїх робіт у Стокгольмі, запланованою на лютий 2024 р., Гамлет, гуляючи в Ізюмі, почав збирати уламки від російських снарядів на вулицях. Подарувати їх як сувенір — це, як він уявив, буде найкращим способом показати іноземцям те, що відбувається в час війни, яку росія розв’язала на українській землі.

Одного разу Гамлет гостював в Ізюмі разом з іноземцями. У якийсь момент вони зацікавилися, чим і навіщо цей молодий чоловік займається. 

— Навіщо ви це робите? Щось придумали? Буде якась нова робота?

— Ні, це просто, щоб очистити мою землю.

Гамлет каже, що його нові друзі зі Швеції так прониклися цією думкою, що теж почали виковирювати рештки снарядів разом із ним.

Ми пропонуємо для компаній зробити благодійні внески і зайняти слоти по 100 тис. грн та 50 тис грн. Всі компанії будуть додані в список меценатів на всіх ресурсах Latifundist Media та в паспорті картини. 

Сума збору — 1 500 000 грн.

Всі внески підуть для підрозділу аеророзвідки зі складу добровольчого батальйону «Фрайкор». Бійці цього батальйону брали участь у боях за Харків від самого початку повномасштабного вторгнення росії, а також в офензиві-2022 в Балаклії, Куп’янську, Вовчанську. Зараз теж активно працюють на Харківщині.

На ці кошти планують закупити зарядні станції типу EcoFlow, БПЛА типу Mavic, акумулятори до них та інші витратні засоби, що допомагатимуть добровольцям «Фрайкора» ефективно виконувати поставлені задачі зі стримування та відсічі збройної агресії рф.

Аграрії війни

Проєкт про людей, які лишили роботу в агросекторі та стали на захист України

Збір внесків та подальша закупка буде здійснена через Харківський обласний благодійний фонд «Даруй добро».

Реквізити фонду:

Благодійна організація «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ДАРУЙ ДОБРО»,
ВІДДІЛЕННЯ ПУМБ «РЦ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ»
Номер рахунку: UA353348510000000026002223306
Валюта рахунку — гривня.
Призначення платежу — Благодійний внесок.

Меценати:

Слоти по 50 тис. грн: 
1) Тут може бути ваша компанія
2) Тут може бути ваша компанія

3) Тут може бути ваша компанія
4) Тут може бути ваша компанія
5) Тут може бути ваша компанія
6) Тут може бути ваша компанія
7) Тут може бути ваша компанія
8) Тут може бути ваша компанія
9) Тут може бути ваша компанія

10) Тут може бути ваша компанія

Дізнатись про деталі можна за телефоном +380992918758 (Марія)

Глибше знайомство з автором картини:

Гамлет Зіньківський — стрит-арт-художник родом із Харкова. Малює на будівлях і вулицях Харкова, Ізюма і Куп’янська. У 2022 році, як сказав, був у харківському ДФТГ «Хартія».  

Його бізнес-партнер — Дмитро Кабанець, є засновником мережі кав’ярень Makers у Харкові (там є вже три). З ініціативи Гамлета в 2023 році відкрили кав’ярню в деокупованому Куп’янську, і вже за рік — в Ізюмі.

«Це був такий собі сюрреалізм. Я малюю стіни, бариста налаштовують кавомашини, а на фоні лунають вибухи — фронт близько», — коментує Гамлет підготовку до відкриття куп'янської кав’ярні Makers.

А вже в 2024 році разом із Дмитром Кабанцем відкрили кав’ярню в деокупованому Ізюмі. Довго шукали приміщення, знайшли дуже велику будівлю. Запартнерилися із молодим харківським дизайнером, разом зробили там ремонт. Тому тепер в Ізюмі є кав’ярня Makers.

В основі ідеї відкриття кавʼярні в Ізюмі: зробити ціни на каву такі самі як у Харкові, каву мали продавати військові-ветерани, а на зароблені в ізюмській кав’ярні гроші — створювати кавові дріпи і передавати захисникам на фронт.

Власне, каже, що уся його творчість — це не про можливість заробити, а зробити корисну справу. Ось, наприклад, ця ідея переродилася у картину «російське «насіння» в українській землі».