Сіяти озимі на Кіровоградщині ще не пізно, навіть нерозкущені посіви виживуть завдяки м’яким зимам — науковець
Про це пише Суспільне з посиланням на слова начальника відділу Інституту сільського господарства Степу НААН Назара Умрихіна.
«Це стало недоброю традицією — за останні десять років, коли надходять оптимальні терміни для сівби озимих зернових культур, опадів у посівному шарі ґрунту або нема взагалі, або ж їх недостатньо для отримання своєчасних та дружніх сходів. Тому більшість господарств на свій страх та ризик сіють у суху землю, не чекаючи опадів. Не винятком став і цей рік, тому що більшість господарств уже посіяли озимину, а опади випали, коли вже оптимальні терміни сівби майже закінчилися», — розповів фахівець.
За словами Назара Умрихіна, для аграріїв Кіровоградщини оптимальною для сівби озимих є друга половина вересня. Зі зміною клімату зими стали настільки м’якими, що й у зимовий період озимина часто вегетує. Нерозкущені рослини, які раніше часто вимерзали, зараз нормально перезимовують і дають, при своєчасному внесенні добрив і захисту, непогані врожаї.
1-15 грудня 2023 року в інституті провели дослідження із сівбою озимих взимку, розповів науковець Назар Умрихін.
«Основне — щоб рослини проросли. Навіть якщо сходи не отримані, то уже на насінні відбувається стадія яровизації, що гарантує майбутній урожай. І на таких ділянках ми отримували врожайність, при ранньому відновленні вегетації та інтенсивній технології, 4-4,5 т/га. Звісно, такого я не рекомендую, це вже досить такі екстремальні строки сівби, але зараз, у жовтні, особливо озимий ячмінь, сіяти можна», — каже експерт.
За даними керівниці обласного департаменту агропромислового розвитку Валерії Фурманової, попри посуху та відсутність дощів, департаменту не відомо жодного цьогорічного випадку відмови аграріїв області від сівби озимих. Більше того, посівні площі озимих цього року збільшилися на 42 тис. га.
«Наразі в області посіяли 316 тис. га озимих зернових культур. У планах — посіяти 392 тис. га. Таке збільшення пов’язане із попитом на зернові культури і з тими валами врожайності, які озимі продемонстрували у 2024 році», — зазначила чиновниця.
За її словами, 87% у структурі озимих зернових займає пшениця. І площа відповідних посівів становить у цьому році, планово, 343 тис. га. Торік було 311 тис. га.
Фермер із села Аджамка Віктор Чумаченко хотів посіяти озимину на полі, з якого у вересні зібрав сою.
«І соя не вродила, і посуха не давала посіяти нормально по тій сої. Загалом же після сої завжди озимі сіємо. Не хотів сіяти у суху землю, чекав дощу. Посіємо тут озимий ячмінь прямим посівом — сівалки дозволяють, техніка дозволяє», — каже аграрій.
Зі слів Віктора Чумаченка, торік озимі ячмінь та пшеницю сіяв у вересні.
Керівник сільгосппідприємства із села Могутнє Віктор Демченко розповів, що посіяли усі заплановані озимі попри посуху — 500 га озимої пшениці та 150 га озимого ячменю. Сіяли у сухий ґрунт. Каже, що було складно, але ризикнули і посіяли й таке рішення вважає правильним.
«Маємо 2 тис. га в обробітку. Яка була в нас сівозміна, така й залишилась. У світі очікують недобір кукурудзи, тому, мені здається, попит на пшеницю, ячмінь буде достатнім. Відповідно, з економічного боку було доцільно сіяти цього року саме озимі культури», — зауважує директор господарства.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com