Середня урожайність сої цьогоріч буде нижчою, проте валовий збір більшим

Про це написав Микола Биков, агроном-консультант Асоціації «Дунайська Соя», у своємуц блозі на Агро Таймз.

Перший критичний період — різке травневе похолодання, що настало після теплого квітня, коли фермери поспішили сіяти сою в непрогрітий ґрунт. У результаті насіння довго проростало, сходи були нерівномірними, через брак тепла рослини хворіли, а холодні травневі дощі спричинили додатковий стрес для посівів. Ті аграрії, хто чекав, коли пройдуть дощі, щоб посіяти, також не виграли, бо надалі втрачали вологу.

«Варто зазначити, що нині впродовж вегетації сої є два критичних чинники, що впливають на її врожайність, — різке наростання температури та брак вологи. Саме такими видалися погодні умови цьогорічного липня — це був другий стресовий період у розвитку сої», — зауважує фахівець.

Взагалі останнім часом температурний режим в Україні характеризується різкими перепадами, що негативно впливає на бобові культури, які дуже чутливі до повітряної посухи. Адже соя не має такої потужної кореневої системи, як кукурудза чи соняшник, відтак не може діставати вологу з нижніх шарів ґрунту. Ще один негативний чинник для розвитку сої — суховії, яких було багато цього літа.

Читати по темі: Дослідження біопрепаратів у посівах сої на полігоні Kernel — що продемонструвала Польова студія

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, цього року аграрії засіяли соєю 2,032 млн гектарів, що на 200 тис. більше, ніж торік. Утім, посівні площі збільшились переважно в південній частині Центральної України — на Кіровоградщині, частині Вінниччини, Хмельниччини, Київщини, Полтавщини, Харківщини, де умови для вирощування сої ризиковані. На жаль, ризик для фермерів, які зробили ставку на бобову культуру в цих зонах і запланували врожайність понад 1,5 т/га, виявився невиправданим. Якби в липні опадів було достатньо, можна було б отримати заплановане, і за мінімальних затрат виробництво сої було б рентабельним. Однак, як зазвичай кажуть, погода внесла корективи. Хоч насправді їх було нескладно спрогнозувати.

Північніше цієї південної смуги погодні умови для вирощування сої були сприятливішими. Окрім того, фермери у цій зоні висівали пізні сорти сої, і як тільки пішли дощі, рослини швидко почали розвиватися й формувати врожай — доволі непоганий для центрального регіону, до того ж низько ризикований. Західні області для вирощування сої мають найсприятливіші щодо вологи та температурного режиму умови.

«Беручи до уваги всі викладені вище передумови, ми прогнозуємо, що середня врожайність сої по країні буде нижчою проти 2023 року — на рівні 2,3–2,4 т/га, але валовий збір буде більшим — завдяки збільшенню посівних площ. Звісно, цей прогноз не точний, адже не спирається на фактичні дослідження, а вони такі різні, що відрізнятимуться навіть для кожного району, не кажучи вже про області. На мій погляд, збільшення площ під соєю в ризикованих регіонах за теперішніх умов, коли коштів у господарствах недостатньо, а погодні ризики великі, було невиправданим. Згідно з правилами ризик-менеджменту відводити під такі культури варто не більше як 10–15% посівних площ господарства», — каже Микола Биков.

Утім, резерви для збільшення врожайності сої в Україні є, зазначає експерт. Велику роль у цьому відіграють ґрунтово-кліматичні умови та селекція, яка має відповідати кліматичним змінам. Нині в Україні переважно вирощують канадські сорти сої, але різниця між кліматичними умовами наших країн стає все більшою. Тож аграріям слід переглянути й цей чинник.

Читати по темі: Моніторинг посівів сої: як зробити правильно, етапи, мета обстежень та захист посівів

Яким буде ринок сої цього маркетингового року, нині важко сказати — дуже багато складників його визначатимуть. Зокрема, певний вплив матиме збільшення виробництва сої в Польщі, але також і проблеми з урожаєм в Сербії. Проте найбільше — урожай соєвих монополістів Бразилії, Аргентини, США та наповнення ними ринку зерном.

 

Олена Басанець, SuperAgronom.com