На Чернігівщині цьогоріч отримують меншу урожайність та переглядають терміни сівби озимих

У зв’язку зі змінами клімату цього року на Чернігівщині вже вкотре аграріям доводиться боротися із посухою.

«В Україні за останні 30 років температура зросла на 1,7°C. Основний показник, від якого залежить аграрний сектор, це кількість опадів. Якщо недостатньо вологи в ґрунті, то рослина не засвоює поживні речовини. Цього року була тривала засуха, яка є й досі, і зрозуміло, що урожай багатьох культур буде нижчим. Також ми пам'ятаємо, що весною були заморозки. Якщо брати садівництво, яке набирає популярності на Чернігівщині, ягідництво, то заморозки заподіяли великої шкоди. Також це негативно вплинуло на деякі групи ранніх зернових культур», — пояснює Григорій Мачульський, завідувач кафедри лісового господарства та агротехнологій НУ «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.

Читати по темі: Експерименти з удобренням, нішеві культури в сівозмінах, диверсифікація бізнесу та інші лайфхаки виживання аграріїв Полісся

Глобальне потепління змусило аграріїв раніше, ніж зазвичай, починати збирання врожаю та сівбу озимих культур. Науковець говорить, що пристосуватися до таких змін клімату аграріям допоможе запровадження новітніх передових технологій вирощування, та використання засобів хімізації, тобто пестицидів і добрив. Також Григорій Мачульський зазначив, що наразі науковці займаються переглядом термінів сівби озимих зернових.

«Якщо взяти озимі зернові культури, то терміни висіву в нашій зоні — це остання декада серпня, перша і друга декада вересня. Тобто вже потрібно сіяти, якщо враховувати рекомендації, які були створені раніше. Зараз науковці, які займаються дослідженням і вивченням зернових культур, переглядають питання термінів посіву. Скоріш за все, терміни будуть зміщені, тому що і посуха, і зерновим, які ми сіємо в останній декаді серпня, важче перезимувати, враховуючи малосніжні зими, — розповідає Григорій Мачульський.

Про зміщення термінів посіву розповідає й Микола Пономаренко, директор СТОВ «Десна», що займається вирощуванням картоплі та інших культур неподалік Чернігова.

«Садили картоплю й на місяць раніше, і на місяць пізніше. Раніше садили, тому що ми завжди прагнули, оскільки поливу немає, щоб на старті для рослини була вода. Але в цей період пішли активні дощі, і відбулося перезволоження. Зрозуміло, що в поле не могли зайти, тому чекали тепла, і потім посадили на місяць пізніше. Де картоплю саджали раніше, там уже копаємо. У серпні ніколи такого не було, зазвичай, у кращому випадку, починали у вересні, а цього разу на місяць раніше. А те, що пізніше садили, ще доходить, але воно має не такий розвиток, як потребує. З зерновими теж така ситуація. Імпортна пшениця за аналізами має статус фуражної, тобто четвертого класу, замість першого й другого. Ось такі наслідки зміни клімату», — пояснює він.

Окрім кліматичних змін аграрії враховують й економічну доцільність. Оскільки у рік повномасштабного вторгнення підприємці не могли реалізувати зернові, то посівні площі соняшнику й ріпаку збільшилися, адже ці культури можна продати швидше та вигідніше. Також підприємства переглянули вирощування картоплі, і вже цього року на Чернігівщині побільшало цієї культури. Однак для хорошого урожаю необхідна велика кількість вологи, тож аграрії вже розглядають питання будівництва зрошувальних систем.

Олена Басанець, SuperAgronom.com